1871, 25 лютого в Новограді-Волинському в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки) народилася відома поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.Життя Лесі було хоч і коротким, але багатогранним і динамічним. «Хто вам сказав, що я слабка,що я корюся долі?Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі?»
2025-02-20
#Все_буде_Україна
#Ми_пам_ятаємо
#Небесна_Сотня_нам_їх_ніколи_не_забути
20 лютого - день вшанування тих, хто боровся за свободу, гідність і незалежність нашої держави. Вони віддали життя за наше майбутнє. Їхні жертви нагадують кожному про цінність свободи, гідності та єдності. І вшановуючи їхню пам’ять, ми формуємо свідоме покоління, яке розуміє ціну незалежності та готове її захищати.
Вічна памʼять усім Героям, які загинули за нашу з вами незалежність та свободу.
Слава Україні! Героям слава!
Герої не вмирають!
2025-02-19
#19лютого_ДЕНЬ_ДЕРЖАВНОГО_ГЕРБА_УКРАЇНИ
#Вікторина
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Триглав як малий герб України.
Найстаріші археологічні знахідки цього знака на українських теренах сягають I століття.
💙💛Вітаю Вас з Днем Державного Герба України! На шевронах українських бійців, які захищають сьогодні нашу державу від російської агресії, знову, як і століття тому, зображено тризуб. Вже багато століть наш герб єднає українців та надає нам сил. Це символ держави, що пройшов довгий і водночас трагічний шлях, з яким український народ утверджував віковічну мрію про державність, соборність і незалежність.💙💛💙💛💙💛
#19лютого_ДЕНЬ_ДЕРЖАВНОГО_ГЕРБА_УКРАЇНИ
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Триглав як малий герб України.
Найстаріші археологічні знахідки цього знака на українських теренах сягають I століття. Триглав (Трисил, Трисуття) був знаком влади, символом племени, яке пізніше стало частиною українського народу. Із княжої доби знак зберігся на золотих і срібних монетах князя Володимира I, який успадкував цей родинно-державний знак від своїх пращурів.
СЛАВЕНЬ ТРИГЛАВОВІ
Один і той же ти завжди,
Великий Агні, ти трояко
Являєш нам себе…
(«Ріґведа»).
Молячись, найперше Триглавові
поклонятись маємо
(Ілар Хоругин, «Велес-Книга»).
Кати бояться, як вогню, Трисуття.
Горнися, друже, й ти до наших лав!
ТРИ ГОЛОВНИХ у ньому сили й суті.
Наш оберіг – немеркнучий ТРИГЛАВ.
Морили нас, гонили всіх до ями
І звозили в сибіри, в тьму… Проте
Він відродився і постав над нами,
Знак СУТІ ТРИ: ТРИСУТТЯ Золоте.
ТРИ СИЛИ має: Нави, Яви й Прави.
Він – злотосонце і річкова синь.
Співає славу Рідному наш Славень.
Наш оберіг – премудрий знак ТРИСИЛ. (Любов Сердунич)
Визначити значення "Тризуба" не просто, хоча б тому, що про нього нема жодних письмових згадок у джерелах Київської Руси, історики не знають навіть його київсько-руської назви.
Відомий дослідник Тризуба В. Січинський навів в своїй книзі перелік трактувань Тризуба станом на середину XX століття:
«Схематизоване і стилізоване відображення голуба як символу св. Духа чи іншої птиці (автори: Кене - норманський крук, Кунік, Стасов, Гільдербранд, Арнс).
Стилізована квітка, трисвічник чи орнамент (Шодуар, Войєков, Сахаров, І. Толстой, Шуберт, Кондаков, Левшинський, Таубе).
Схематичний рисунок лука зі стрілою, згодом під назвою „куша“, уживаний як знак київського магістрату в XVI - XVIII ст. (А. Толстой).
Голова (закінчення) булави або князівського скіпетра, або корони як символ влади (Уваров, Самоквасов, Вільчинський), подібно тому, як у XVI - XVII ст. таке значення мала булава, пернач, чи чекан (М. Грушевський).
Корогва (прапор), поділений на три частини (Тілезіус, Салєт).
Мотив корабельної котви (тобто якоря) (Бартоломей).
Рунічне письмо (Й. Толстой, Кунік, Болсуновський, Орешніков, Чернев).
Монограма Володимира (грецькими літерами „ВАСІЛЕУС“, чи „БАЗІЛЄУС“), володаря чи инша монограма (Болсуновський, Соболевський, Скотинський).
Слово чи ціле речення (Пачовський, О. Пастернак).
Символ блискавки, подібний до „знаку зміїв“ індіанських племен Північної Америки (В. Кедровський)»;
головний убір великих князів київських. І ще багато инших трактувань.
Дбаймо, аби наш Герб був СИЛОЮ (Трисилом), ГЛАВОЮ (головним символом, Триглавом) і ГОЛОВною СУТТЮ (Трисуттям) України! Бо "зуби" тут ні до чого!
#ТИЖДЕНЬ_ПОЕЗІЇ_2025
#Читає_Линник_Ольга
#Сергій_Жадан_З_чого_все_почалося?
З 17 по 23 березня Український інститут книги проводитиме Національний Тиждень читання поезії.Цьогорічна тема Тижня читання — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана:«З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».Поезія — це спосіб почути одне одного. Це можливість зафіксувати чужий досвід і знайти відгук на свій. У складні часи вона стає мостом між тими, чиї шляхи, здавалося б, розійшлися. Ми маємо дуже різні голоси: голоси цивільних, що проживають війну у своїх містах і селах, військових, які боронять нашу землю, вимушених переселенців та емігрантів різних хвиль, дітей, волонтерів, людей з різних куточків країни та світу. Але всі вони разом творять спільний голос – голос сучасної української поезії.Тиждень читання поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці.
2025-02-17
Пісня тисячі голосів:Національний тиждень читання 2025
З 17 по 23 березня Український інститут книги проводитиме Національний Тиждень читання поезії.
Цьогорічна тема Тижня читання — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».
Поезія — це спосіб почути одне одного. Це можливість зафіксувати чужий досвід і знайти відгук на свій. У складні часи вона стає мостом між тими, чиї шляхи, здавалося б, розійшлися. Ми маємо дуже різні голоси: голоси цивільних, що проживають війну у своїх містах і селах, військових, які боронять нашу землю, вимушених переселенців та емігрантів різних хвиль, дітей, волонтерів, людей з різних куточків країни та світу. Але всі вони разом творять спільний голос – голос сучасної української поезії.
Тиждень читання поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці.
Хештег Тижня читання - #тижденьпоезії2025
2025-02-14
#Всьому_початок_є_любов
#Сьогодні14лютого_світ_відзначає_найромантичніше_свято_День_святого_Валентина або День закоханих.
День закоханих – це свято романтики, любові та ніжності. Цього дня заведено дарувати коханим і дорогим людям подарунки та «валентинки» – невеликі листівки із зізнанням у коханні.Любов — найкраще в світі почуття,Вона не має меж — безкрая. З любові починається життя,Вона усе найкраще починає!Це ж від любові сонечко встаєІ промінцями землю зігріває. Зозуля навесні в гаю куєІ соловейко пісеньку співає.
#Сьогодні14лютого_світ_відзначає_найромантичніше_свято_День_святого_Валентина або День закоханих.
День закоханих – це свято романтики, любові та ніжності. Цього дня заведено дарувати коханим і дорогим людям подарунки та «валентинки» – невеликі листівки із зізнанням у коханні.Любов — найкраще в світі почуття,Вона не має меж — безкрая. З любові починається життя,Вона усе найкраще починає!Це ж від любові сонечко встаєІ промінцями землю зігріває. Зозуля навесні в гаю куєІ соловейко пісеньку співає.
Щорічно у першу середу лютого (цьогоріч 5 лютого) світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос. Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.Подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями. «Читати - це модно! Книга - це круто!», приєднуйтесь.
💕Вітаю!💕 хочу поділитися 👍👍👍гарною новиною💙📚💛📚💙📚💛📚💙📚💛 Нові надходження у бібліотеці - це справжні скарби для читачів!Завдяки силі інтернету ,я познайомилася з чудовим талановитим письменником ,який відгукнувся на моє прохання. ❤️🎁💙📚💛📚💙📚💛📚💙📚💛🌿 І ось знову Дубищенська селищна бібліотека отримала 🎁посилку від письменника, 💯 майстра детективного жанру, добродія Андрія Кокотюхи.😉Цього разу він надіслав книгу «Справа Василя Стуса» ❤️🎁♥️📙 📘📓📗та книгу сучасного, українського письменника Анатолія Дністрового .Події роману «Б-52» Анатолія Дністрового відбуваються в Києві між двома революціями — Помаранчевою та Революцією гідності. Химерний період абсолютної непевності.Анатолій Дністровий — письменник, філософ, художник. Автор двадцяти п’яти книжок поезії, прози, есеїстики: романів «Пацики», «Дрозофіла над томом Канта», «У сніговому полоні»........ Після повномасштабного вторгнення Анатолій долучився до Сил оборони України, служить офіцером
📗📓📘 Дякуємо,що в зимову пору даруєте тепло від читання чудових книг,які стануть важливою частиною фонду нашої бібліотеки і обов'язково знайдуть свого читача.Автор працює в пригодницькому, детективному та історичному жанрах. Перелік літературних нагород вражає – головні премії престижного літературного конкурсу «Коронація слова» він здобув уже п’ять разів!Тільки почніть читати його твори… спинитися неможливо!
💞Щиро дякуємо Вам п.Андрію і вашій чарівній пані Ірині за такий цінний та щедрий подарунок, за підтримку сільських бібліотек.💕💞💕 📚📚📚Бажаємо Вам міцного здоров'я,творчої наснаги,миру та Перемоги. Нехай Господь сторицею віддячить за Ваше добре і турботливе серце. 💙💛 Бажаємо творчого натхнення, незвичайних сюжетів, сміливих ідей, великого числа шанувальників свого таланту, вірного успіху і особистого щастя в житті!📚📚📚
