Історична година:"Євген Коновалець і наша доба"

Минає 125 років від дня народження Євгена Коновальця, котрий відійшов маючи лише 47 років. Історія вчить, що легше вмирати, легше приносити себе в жертву, легше закликати до жертви й посвяти, ніж будувати державне життя народу.Говорити про Євгена Коновальця - це говорити про формацію Січових Стрільців, про об'єднання низки націоналістичних груп в одну УВО, про ОУН.

Коновалець, мабуть, не мав особистого життя. Його життям були Січові Стрільці, УВО, а згодом ОУН.
В історії кожного народу приходять моменти, коли його провідники відчувають своє історичне покликання і ухвалюють такі рішення, які, на їхню думку, були б найбільш корисними для народу і його змагань. Це вирізняє їх з-поміж інших - на місце провідника групи, організації, народу.
Народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського. Правничі науки – „хліб" для юриста, а знання рідної історії – це не лише поширення діапазону наукових знань, а й основне підґрунтя для людини, що прагне формувати політичну думку.
„У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю" – ці слова полковника Коновальця і сьогодні є дороговказом для молодого покоління українців.
З   учнями 9 класу   відбулася історична година:" Євген Коновалець і наша доба." За допомогою  вільного доступу до Інтернету  діти переглянули  відео-фільм:"Євген Коновалець,"    а також ознайомилися з викладкою літератури:"Герой українського народу"

 

 

 

УКРАЇНА - ДЕРЖАВА ЄВРОПЕЙСЬКА

День Європи в Україні відзначають у третю суботу кожного травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році.
Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.
Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи. В Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС.
Одним з головних місць, де має відбуватися святкування, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса на Закарпатті.

 

 

«Всесвітній день вишиванки»

Вишива́нка, виши́ванка— новітня назва народної русинської (української й білоруської) сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова українського народного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловікі сорочки. Має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських, балтійських та германських народів Східної та Центральної Європи. Від часів середньовіччя традиційно носилася селянами як повсякденний або святковий одяг; рідше — міщанами, шляхтою і духовенством  як  спідня білизна або хатній одяг. З ХХ століття стала елементом міської культури: носиться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону. Більшість орнаментальних мотивів були розроблені в XIX столітті. Дизайн вишиванок увійшов до новітнього одягу, як то футболки, сукні, блузки, краватки, купальники тощо.   Старі назви — сорочка, вишита сорочка, вишивана сорочка.

Майстер- клас:"Писанкова магія"

 

Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень...
Всього декілька днів відділяє нас від величного свята... «Свято свят і торжество торжеств», — так іменують Великдень православні християни, яке цьогоріч припадає на 1 травня. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. А для християн, як усі ми добре знаємо, це день, коли Христос воскрес із мертвих заради спасіння людей.

Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.  Майстер-клас з учнями 2 і 3 класів  :"Писанкова магія" провела майстриня  Сорока Марія, вона розповіла про історію виникнення писанки та техніку їх виготовлення.Діти  із задоволенням  розписали яйця  в  декілька кольорів.

Дзвони Чорнобиля

Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живемо од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.
                                              Л.Костенко

 

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Вже пройшло 30 років, як ми живемо у післячорнобильській ері. Гіркий запах Чорнобилю, що тепер асоціюється в українців із небезпекою «мирного атому», назавжди увійшов у долю України. Чорнобиль став зловісним символом найсильніших саморуйнівних дій людини.

Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобильської катастрофи. Нехай для всіх громадян України буде більше свят, ніж сумних дат. Нехай для всіх буде справжнє воскресіння нашого народу, але наприкінці квітня щорічно нас завжди пектиме Чорнобильська сльоза. Цього забувати неможна… У бібліотеці  відбувся історичний урок:"Дзвони Чорнобиля,"  а також  користувачі переглянули документальний фільм:"Чорнобиль - 30 років"