17 квітня 2014

Христос Воскрес!

kozak_pasxa
Є багато народних свят, які люблять святкувати українці. Одним із найурочистіших найбільших свят після Різдва у церковному календарі є весняне свято – Великдень, яке носить ще такі назви як Празник Христового Воскресіння, Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи. Проте, найбільше поширена назва цього свята – Великдень. Цього року це Величне Свято припадає на 20 квітня.
Це свято святкується в Україні ще з X ст. і особливо шановане та величне у житті кожного християнина і символізує загальне відродження та обновлення, бо з настанням Великодніх днів пробуджується не тільки земля, а й усі людські надії й сподівання на кращу долю.
paska
Українці відзначають цей день уже здавна, тож сформувалися вже відповідні церковно-обрядові й народні звичаї та традиції, на які так багата наша країна. З ним пов’язано чимало традицій, ритуалів і символів.
Так, традиційно, Великодню передує тривалий і строгий сорокаденний піст. Кожен тиждень має свої закономірності.
Готуючись в період Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, українці навіть і у святкові дні, пишуть писанки – яйця, декоровані традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників, а також крашанки (в народі їх ще називають «галунки») – ритуальні пофарбовані курячі варені яйця, призначені для Великодніх свят; спочатку фарбували кров’ю або у колір крові, згодом — природними різноколірними, але переважно червоними барвниками: березовим листям, чебрецем, фуксином, яблуневою корою, корою з чорноклена, пролісками, лушпинням з цибулі; наділяли охоронними властивостями. Тоді ж люди вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.
В останній тиждень перед Великоднем український народ починає ретельну підготовку до свята. Господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Паски є найбільшою окрасою і основною поживою Великоднього столу.
У Велику Світлу Неділю важливо прийти до церкви посвятити Великодні кошики, наповнені продуктами, які бажає посвятити родина, щоб свята водичка на Вас попала і змила все погане, що було цього року.
Після освячення пасок відбувається обряд розговіння після посту (споживання скоромної їжі в перший день після Великого посту). За звичаєм, його починають із крашанок та паски.
На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — “Великий День”. Вже зранку вся сім’я збирається за Великоднім столом.
Великодній сніданок розпочинається молитвою.
Після молитви найстарший в родині бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко.
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя.
Неодмінним атрибутом Великодніх свят є гаївки – народні пісні із закликанням весни. Навколо церкви дітки водять таночки і співають пісеньки.
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого. У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.
                                                       Прикмети на Великдень:
-Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
-Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
 -Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон
Напередодні свята в бібліотеці  була  проведена  народознавча година:"На Великдень сонце грає."
Зав.бібліотекою розповіла  дітям про підготовку до святкування величного свята Воскресіння Христового, символу вічного життя – Пасхи, ознайомила з особливостями розпису великодньої писанки, символікою кольорів та знаків на писанках, згадала  народні приказки та легенди.  А також  відбувся майстер-клас:"Пишу письмом віків на білому яйці  роками вже цю писанку мою."
 Присутні ознайомилися  з книжковою виставкою: «Писанкова магія», на якій представлені видання, що розповідають про національні особливості українських свят, зокрема, Великодніх, а також традиції та звичаї пов’язані з цим святом, розкривають таємниці писанкарства.
З виставки можна дізнатись що потрібно покласти у Великодній кошик, цікаві смачні рецепти пасок, великоднього печива та красиві великодні декорації для своєї оселі.



Писанки-Супрун Аліни і Чайки Вікторії





Виконала - Гаврилюк Ірина

  Писанки-Сороки Марії



07 квітня 2014

7 квітня - Благовіщення


Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Йосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.
Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну.
На Благовіщення дівчата біля церкви танцюють перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.
Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситься.
Користувачі бібліотеки ознайомилися з викладкою літератури:"На Благовіщення весна зиму поборола"

Народні прикмети:

  • Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
  • Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.
  • Який цей день - такий і кінець місяця.
  • Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.
  • Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.
  • Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.
  • Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.
  • Благовіщення без ластівок - холодна весна.
  • Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
  • На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.
  • Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
  • Якщо на Благовіщення летить сніг - літо неврожайне.
  • Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6.05) віл напасеться.

31 березня 2014

У світ дитинства через книгу

І

Ти можеш із другом своїм посваритись,

І навіть образившись тиждень мовчать

А книжка не сердиться, книжка не злиться,

Вона лиш добра тебе буде навчать.      

 Мета тижня дитячого читання - заохочення дітей до систематичного читання, популяризація найкращих надбань української і світової літератури. Завідувачка бібліотекою запрошувала усіх бажаючих   взяти участь у святі Книги. В бібліотеці на читачів чекали дивовижні мандрівки, знайомство з неосяжним всесвітом цікавих книг.  Адже завітавши до книгозбірні, кожен міг опинитися в Країні мудрих книг та познайомитися з героями книжок, при цьому проявивши любов до книги, кмітливість, гумор і добру посмішку.Тиждень дитячої та юнацької книги в бібліотеці був неймовірно насиченим та приніс купу сюрпризів.  Протягом цього тижня до уваги дітей були також день періодики: "Про все цікаве на планеті, читай в журналі та газеті", бесіда - вікторина: «Вибір книги  та її основні елементи», мультфієрія «Країна  казкова - країна книжкова», літературний турнір «Кожна книга – це країна», робота клубу «Золотий ключик»,майстер клас:"Лікуємо книгу."Надзвичайно емоційно проходив кожен захід, що дозволив дітям поринути в загадковий світ не тільки класичної літератури, але й книг сучасних українських авторів, ще раз зустрітися з улюбленими героями та познайомитися з новими не менш цікавими.

28 березня 2014

Ювілейна закладка до книги Є.Білоусова “Тарасове перо”

  Т.Г.Шевченко – це слава і гордість українського народу. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею. Він росте і й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка.             
В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.
(Ю.Рибчинський)

У творчому доробку письменника Євгена Білоусова є повість-казка про дитинство та юність Т.Г.Шевченка “Тарасове перо”.
За цю повість у 2005 році йому присвоєно премію імені Лесі Українки.
У 2014 році повісті-казці “Тарасове перо” виповнюється 10 років. Щоб тобі було краще зрозуміти вчинки хлопчика Тараса, автор задіяв у повісті казкові персонажі.
Це – Перо Чарівне, яке допомагає лише тим, хто з турботою думає про інших, хто робить людям добро. Це – Хмара Чорна, яка чекає коли до людей прийде біда.
І Перо Чарівне, і Хмара Чорна постійно поруч з Тарасиком. Перо Чарівне допомагає хлопчикові у скрутні хвилини, підказує як правильно вчинити, а Хмара Чорна з Тарасикового горя лише радіє.        
Tarasove_pero_st
Прочитай, друже, цю повчальну і мудру книгу про Т.Г.Шевченка і ти більше дізнаєшся про дитинство і юність Великого Кобзаря.
 
 






 Онлайн-подорож:"Шевченківськими місцями "
   

 

27 березня 2014

Поетичний віночок:"І як я вже буду позабута - то цвістимуть пісеньки мої"

Марійка Підгірянка (справжнє ім’я якої Марія Омелянівна Ленерт – Домбровська) народилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Івано – Франківщині в сім’ ї  лісничого.
Дитинство і юність поетеси проходили в гірському селі Утороп. Дівчинка дуже хотіла вчитися, але через бідність батьки не могли дати їй освіту. Дідусь по матері, священник, навчив онуку читати і писати. Його домашня бібліотека стала справжнім “університетом” в її житті.
Після закінчення початкової школи вчитися далі в Марійки не було можливості. Майбутня поетеса вчиться самотужки, багато читає. В цей час починає складати свої перші вірші, навіяні навколишньою чарівною природою та прочитаними книжками. Було їй тоді 13 років.
У п’ятнадцять років Марійка в Коломиї склала екстерном іспит за восьмикласну жіночу школу, а через чотири роки – у Львові (також екстерном ) за жіночу вчительську семінарію. Її мрія стати вчителем здійснилася.
Все своє життя Марійка Підгірянка провела серед дітей та молоді, вчителювала понад сорок років в різних школах Галичини, на Буковині, Карпатській Україні.
Наділена неабияким поетичним хистом Марійка Підгірянка пише щирі мелодійні вірші, які допомагали школярам запам’ятати букви, засвоїти арифметичні дії, пояснювали різноманітні явища природи…
Саме на Закарпатті  розквітнув талант Марійки Підгірянки, як дитячої письменниці. Твори вчительки – поетеси друкувалися на сторінках періодики, прикрашали шкільні підручники, виходили окремими книжечками, передавалися з уст в уста школярами й їхніми батьками.
Не можна оминути і її загадки. Вони дуже різні – про речі домашнього вжитку, школу, навчальне приладдя, тварин, народні прикмети, тощо. Вони вчать дітей думати, цікавитися, бути спостережливими і кмітливими, образно мислити.
Та найбільше творів “бабця Клапця” (так Марія Омелянівна сама себе називала) писала для онуків: поетично зображувала різні події з родинного життя, складала віршики- задачки, загадки…
Ціла низка віршів Марійки Підгірянки була покладена на музику. А окремі вірші вона писала на окремі мелодії народних пісень, щоб їх зразу могли наспівувати діти.
На жаль, письменниця не встигла завершити роботу над впорядкуванням нової книжки для своїх маленьких читачів. У селищі Рудно, де тоді мешкала Марійка Підгірянка, 18 травня 1963 року перестало битися її серце. Похована поетеса на Личаківському кладовищі у Львові.
В бібліотеці відбувся  поетичний віночок: "І як  я вже  буду позабута - то цвістимуть пісенькі мої" ( до 133-річчя від дня народження  М.Підгірянки) А також загадували загадки  письменниці.За допомогою пункту  вільного доступу до Інтернету   відбулася Інтернет-мандрівка: "У поетичному світі Марійки Підгірянки"
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




 

26 березня 2014

Літературний круїз:" Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став"

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть!
                                  
Т.Г.Шевченко




Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Тарас Шевченко, як явище велике й вічне – невичерпний і нескінчений. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям проводжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Неначе соняшник, що повертає голову за сонцем, повертаємо ми свої голови за Тарасовим ім’ям. В бібліотеці  відбувся літературний круїз: "Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став"







25 березня 2014

Всеукраїнський тиждень дитячого читання в селищній бібліотеці розпочато!


Запрошуємо наших юних користувачів до бібліотеки, де на Вас чекає знайомство з неосяжним всесвітом цікавих книг, де Ви опинитесь в країні мудрих змістовних всезнайок, чарівних казок, цікавих вікторин. Хороша книга - найкращий друг для дітей під час канікул, а бібліотека - найбезпечніше місце перебування малечі та проведення вільного часу!