24 березня 2015

Щороку в березні, напередодні, або під час весняних канікул у бібліотеках України для дітей проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Початок цій чудовій традиції було покладено більше 70 років тому. У незалежній Україні Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги засновано 22 лютого 1993 року.Цей захід було створено з метою заохочення  дітей до читання книг, в час, коли інтенсивний та швидкий розвиток інформаційних технологій, комп’ютеризації, Інтернету набувають все більшої популярності. І хоча ХХІ століття манить нас все новими і новими дивами техніки,  хоч Інтернет стає хлібом насущним сучасної молоді,  книга не  втрачає своєї цінності,  вона не може її втратити,  адже друковане слово -  це глибина думки, це оаза мудрості, яку не спроможна закреслити історія, яку ніколи не зможе знищити спам чи вірус. Ніщо не може замінити спілкування дитини зі справжньою книгою. В рамках Тижня дитячої та юнацької книги відбулися різноманітні заходи, які мали на меті привернути увагу дітей до друкованого слова, виховати  у них читацьку культуру, зокрема, виставка книг «Улюблені казки», конкурс на кращу ілюстрацію до казки, літературна розважалочка за мотивами казок .  Юні  читачі  із  задоволенням  взяли  участь  у  казковій вікторині,  інтелектуальній  грі  
«Продовж  прислів’я».  Про  її  Величність  Книгу  лунали  віршовані  рядки  у виконанні  Вакуліч Тетяни,Дудар Розалії,  Іщук Анастасії,Тарасюк Софії,Зарицької Інни. Відео-презентації  про  створення  книги, найкреативніші книги,  найбільші бібліотеки  світу  вдало доповнювали  цікаві розповіді  ведучих  з  історії  книги. Протягом  Тижня  дитячого  читання  у  бібліотеці  пройшли : Ерудит - лото " Сторінками улюблених  книг" ; відео - перегляд  літератури " Письменники - ювіляри  2015 року" ; казкове асорті  "Літературні грінки" ; година  спілкування " Улюблена  книга  моєї родини"«Живий класик української літератури» – саме так можна схарактеризувати Ліну Костенко. Її зараховують до складу так званих «шестидесятників», вона перетерпіла радянську цензуру, яка протягом 16 років забороняла їй опублікуватись. Вона і сьогодні не дає собі відпочити, постійно турбуючись про рідну країну та народ. Щорічні поїздки у Чорнобильську зону цьому тільки підтвердження. Враховуючи вище зазначене, ми просто не могли не згадати про Ліну Костенко в рамках тижня дитячого та юнацького читання. І не просто згадати її тернистий життєвий шлях, а й в черговий раз почути її поезії. Так, читачі бібліотеки зачитували улюблені твори поетеси, а також слухали виконання від відомих українських акторів: Богдана Ступки, Ольги Сумської, Володимира Горянського та інших.    



10 березня 2015

Кобзарева скарбниця


Для кожної людини Шевченко – вічний вогонь, що ніколи не згасне. Без його імені не можна уявити нашої літератури, історії, культури нашого життя. Творчість Шевченка – це святиня, якою дорожить український народ. Гортаючи сторінки його творчості, переосмислюючи минуле і сьогодення, спадає на думку, ніби вчора Т.Г. Шевченко писав, де мріяв про кращу долю України.   І оживе добра слава,
 Cлава України.

І світ ясний, невечірній    
Тихо засіяє...

Обійміться ж, брати мої, 
Молю Вас, благаю.. 
До дня народження українського Кобзаря Тараса Шевченка в  бібліотеці  відбувся літературно-музичний калейдоскоп:"Кобзарева скарбниця," організована книжкова виставка: "Світова велич  великого сина України,"а також користувачі переглянули відео-ролик:"Шевченківськими місцями" 


05 березня 2015

Президент вручив Шевченківські премії за 2014 рік

Президент України Петро Порошенко вручив Національну премію України імені Тараса Шевченка 2014 року видатним діячам культури. Про це повідомляє прес-служба глави держави.
 Лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка 2014 року стали письменник Мирослав Дочинець - за романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» та «Горянин. Води Господніх русел», культуролог-філософ Ірина Гаюк - за книгу «Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні».
 Також нагороджені члени колективу Донецького національного академічного театру опери та балету імені А.Б.Солов'яненка у складі: диригента-постановника Василя Василенка, режисера-постановника Марії Курочки (ФРН), хормейстера-постановника Людмили Стрельцової, художнього керівника проекту Василя Рябенького (посмертно), артистки Тетяни Плеханової. Митці нагороджені за спільний українсько-німецький культурний проект - постановку опери Ріхарда Вагнера «Летючий голландець», яку було приурочено до 200-річчя німецького композитора.
 Любомир Медвідь отримав високу відзнаку за широкомасштабну серію живописних робіт «Ремінісценції». Провідний майстер сцени Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка Людмила Монастирська відзначена Національною премією ім.Шевченка за вокальні партії в оперних виставах.
 Вітаючи лауреатів премії у Київському музеї Шевченка, Петро Порошенко сказав: «Так сталося, що ювілейний рік 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря став справді Шевченківським за духом. Бо Україна встала і кайдани порвала!».
 Глава держави висловив думку, що Тарас Шевченко пишався б сучасними воїнами, їх поведінкою та героїзмом.
 Петро Порошенко наголосив на важливості ролі, яку мистецтво відіграє у житті країни у важкий для неї час, та не погодився з латинським висловом «Коли говорять гармати, музи мовчать».
 «Саме зараз, коли держава переживає такий складний період, коли триває справжня Вітчизняна війна, мистецтво не повинно відходити на другий план. Саме зараз потрібна ваша фантастична праця», - сказав, звертаючись до митців, глава держави.
 «Наші герої, які зараз боронять Україну, віддаючи найдорожче, що у них є, - своє життя, достойні вашого пера, варті того, щоб про них знімали фільми, ставили вистави, писали картини, складали пісні», - підкреслив Петро Порошенко.
 Президент підкреслив, що саме мова, культура додають сьогодні сил українцям у подоланні викликів і загроз, утвердженні її незалежності, соборності та суверенітету. «Ми, українці, розмовляємо різними мовами, але тільки одна - українська - має і завжди матиме особливий державний статус. Ми твердо знаємо: живе українська мова - живе і Україна», - наголосив Президент.
 Петро Порошенко також звернув увагу на той факт, що серед лауреатів премії - представники різних регіонів України.
 Нагадаємо, що Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка обрав цьогорічних лауреатів премії ще в лютому.
 Традиційно церемонія нагородження Національної премії ім. Т. Шевченка відбувається у день народження поета - 9 березня. Але цього року вручення Шевченківської премії відклали. Планувалося, що воно може відбутися на День Незалежності. Врешті-решт церемонію нагородження призначили на 7 листопада.

03 березня 2015

Символ нашого національного відродження

Скромний священик з маленького села, що став одним з основоположників української композиторської школи. Михайло Вербицький – композитор, що своєю музикою оживив Національний гімн України, поєднавши європейські мотиви із національними. 4 березня вся українська спільнота відзначає 200-річчя з дня народження митця. Напередодні цієї урочистої події, ми запросили своїх читачів у літературно-мистецьку подорож:«Творець державного гімну». Діти здійснили віртуальний екскурс Яворівськими дорогами Михайла Вербицького, адже саме там тривалий час жив і працював великий композитор і священик.


Також вони ознайомились з історією створення національного державного гімну України, з історією перетворення патріотичної пісні «Ще не вмерла Україна» в державний символ нашої країни. Неодноразово на заході звучало урочисте виконання державного гімну.
Також дітям була представлена література, яка містить матеріали про життєвий шлях та творчий доробок Михайла Вербицького.Родзинкою нашої літературно-мистецької подорожі став перегляд відео ролика з виконанням гімну на чотирнадцяти мовах світу.






02 березня 2015

Оголосили переможців премії імені Лесі Українки.

Визначили імена переможців премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2014 рік .

“У номінації “Художнє оформлення книжок” найбільше голосів набрало видання “Квітко моя чарівна” в оформленні Яни Кернер-Вернер (видавництво “АВІАЗ”).
У номінації “Кінотвори” – анімаційний серіал “Це наше і це твоє” телеканалу ПЛЮС ПЛЮС “ТОВ “Гравіс”, автор серіалу Іванна Найда. У номінації “Театральні вистави” – вистава “Котигорошко” Івана-Франківського академічного обласного театру ляльок, автор та режисер-постановник Ярослав Грушецький, художник-постановник Каріна Чепурна”, – зазначив Наливайко.
Щодо номінації “Літературні твори”, де три книжки – Павла Куща, Віктора Терена та Марії Морозенко – здобули однакову кількість голосів, вирішальним став, відповідно до положення про премію, голос голови комітету, який віддав його за книжку “Хлопчик з планети “Ч” та Вогняні Пси” Віктора Терена (видавництва “Веселка”, “Навчальна книга – Богдан”).
Як наголосив під час обговорення член комітету, ректор КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого Олексій Безгін, з огляду на те, що у двох номінаціях – “Театральні вистави” та “Кінотвори” – на здобуття премії висунули лише по два твори, треба піднімати престиж премії, поширювати більше інформації про неї. “В Україні працюють більше 150 театрів, і немає жодного з них, де б не гралися дитячі вистави. Номіновані тільки дві вистави з двох театрів – це практично 1 відсоток того, що ми могли б розглядати”, – зауважив він.
Також прозвучали побажання, що номіновані вистави треба переглядати у театрі, а не в телевізійній версії. Водночас член комітету, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха підкреслив, що у номінаціях з літератури і художнього оформлення був великий вибір і дуже цікаві роботи.
“Ми маємо дуже добре попрацювати з лауреатами і номінантами, залучаючи державні і приватні телерадіокомпанії, аби ширше знали наші колеги, діти і батьки про ці твори. Нам треба популяризувати їх. І результат, я думаю, ми побачимо наступного року”, – підсумував Наливайко.
Як зазначалося, загалом до списку включили 40 робіт від 31 номінанта. На здобуття премії висунули дві вистави та два анімаційні фільми для дітей; 26 книг змагалися у номінації літературних творів; 10 творів – у номінації художнього  оформлення.

26 лютого 2015

Літературний диліжанс:"Вічний живий голос"

Сьогодні, 25 лютого, виповнюється 144 роки з дня народження видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).
Леся Українка народилася 25 лютого 1871 у Новоград-Волинську. Відома українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики. З її голосу записано 220 народних мелодій. Вона брала активну участь в українському національному русі.
Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903–1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.
Леся Українка важко хворіла і померла 19 липня (1 серпня) 1913 р. у Грузії, Сурамі.До цієї дати  у нашій книгозбірні  відбувся  літературний диліжанс:"Вічний живий голос"

21 лютого 2015

Шануймо мову-серцем і вустами


                     Любіть Україну, у сні й наяву,  
        вишневу свою Україну,
            красу її вічно живу і нову
і мову її солов'їну.
 В. Сосюра
Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом. Мова – це найважливіший засіб людського спілкування і кожен народ по-своєму у ній неповторний. Український народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, а слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Наприклад, Михайло Старицький подарував нам такі слова, як мрія, майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, приємність, чарівливий, знадливий, пестливий, привабливий, потужний та багато-багато інших. Леся Українка залишила нам у спадок промінь, а її мати – Олена Пчілка – дала життя словам мистецтво, переможець, променистий, палкий та ін. Годі навіть гадати, як би ми могли обходитися без таких слів, як отвір, привид, свідоцтво, чинник, однак усі вони з'явилися завдяки Івану Франку.Та на жаль, усі ми знаємо, що зараз Україна переживає скрутні часи, але кожен із нас має надію, що ми всі разом відбудуємо нашу державу, зробимо її могутньою, багатою, сильною. Ми молимося за це Пресвятій Богородиці. І тому на знак підтримки нашої рідної мови у нашій книгозбірні   відбувся  лінгвістичний турнір "Шануймо мову-серцем і вустами", який має на меті ознайомити дітей із скарбами української мови, підняти почуття патріотизму та гордості.