13 жовтня 2016

МИ З УКРАЇНИ КОЗАЦЬКОГО РОДУ

 Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шановних свят в Україні – свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, «Покрови» чи «Святої Покрови». За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з князем Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами. Для козаків Покрова була найбільшим святом. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай в еміграцію, взяли із собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж століть в Україні це свято набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.В бібліотеці відбулося свято:"Ми з України козацького роду,"  між учнями школи відбувся конкурс  народної пісні , перемогу  отримали учні  2класу. Користувачі бібліотеки  ознайомилися з викладкою літератури:"Прийшла Покрова - всохла діброва," А перегляд мультфільмів про пригоди козаків, їхню винахідливість, кмітливість, добрий гумор додав усім гарного настрою.







 

02 серпня 2016

"Народний календар: серпень".

"Спинюся я і довго будуть слухать,
                                         Як бродить серпень по моїй землі...
                                         Ще над Дніпром клубочиться задуха,
                                         Ще пахне степом сизий деревій.
                                         Та верби похилилися додолу,
                                         Червоні ружі зблідли на виду,
                                          Бо вже погналось перекотиполе
                                          За літом - по гарячому сліду..."

                                                                                                  Ліна Костенко

Серпню належить особлива роль. Третій місяць літа - пора жнив. Тому і назва в нього від знаряддя для жнив - серпа. Серпень також називали так: хлібочол, припасень, городник, гутоїд, густир і навіть прибериха-припасиха. У сільському господарстві серпень був головним місяцем, який визначав достаток на весь рік. "Кому в серпні в затінку холодно, тому взимку й на печі голодно"- говорить народна мудрість.
На початок місяця (2 серпня) припадає значне свято - День пророка Іллі. Воно мовби завершує літній обрядовий цикл. Дослідники вважають, що Ілля увібрав усю аграрну магію бога грому і блискавок Перуна. Святий Ілля їздить небом у вогненній колісниці і б'є чортів блискавками. З цим святом пов'язували й астрономічне завершення літа, тому вже заборонялося купатися, "бо на спині верба виросте".
І за церковним, і на народним календарем 14 серпня православні відзначають свято першого Спаса, мокрого Спаса, Спаса на воді - медовий Спас. Цього дня вшановують також Святих мучеників Маккавеїв, які очолили повстання проти грецького панування у Юдеї. Мак, який чудернацьки переплутався у народній уяві з мучениками Маккавеями, є головним героєм свята. Вважається, що цього дня він має особливі цілющі властивості. З Маковія починається двотижневий піст.
У церкві на Маковія традиційно святять мед, воду, мак, духмяні квіти: базилік, чорнобривці, м'яту, чебрець... Дикий мак-видюк вважається захистом від нечистої сили та чарів. Зернятка маку символізують родючість, вони є складовою багатьох ритуальних страв, зокрема куті.
Вода, освячена на Маковія, має чудодійну силу, нею кроплять сіно, щоб миші не водилися, вулики, щоб захистити бджіл, а також п'ють від усіх хвороб.

19 серпня - Преображення Господнє, Великий Спас. Цього дня Христос відкрив апостолам таємницю своєї смерті та воскресіння і з'явився перед ними у осяйному вбранні - преображенний. Другий Спас - це свято врожаю. Кожен вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб - щедрі дарунки природи. Спас - це проводи літа. Починають відлітати у вирій ластівки, а на землю випадають холодні роси. "Прийшов Спас - готуй рукавички про запас" - кажуть у народі.
28 серпня - Успіня Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста. Успіня - кінець земного життя Пресвятої Богородиці та переселення її у життя небесне. Це пора, коли повністю закінчували жнива і готувалися зустрічати осінь. Після Успіня вже починається "молоде" бабине літо.
29 серпня відзначається горіховий Спас (третій). Назва походить від того, що в лісах у цей період достигають горіхи. Печуть пироги з нового врожаю зерна. "Третій Спас хліба припас" - говорить народна мудрість. Відліт у цей день журавлів віщує ранню зиму. Закінчуються жнива ... Закінчується серпень - місяць розставання з літом.

22 червня 2016

Із книжок про війну, про бої ми читаємо

Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Велика Вітчизняна, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи.
Відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року з метою всенародного вшанування пам’яті українців, загиблих під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, їх подвигу та жертовності щороку в нашій державі відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.Саме тому  до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні в бібліотеці було  організовано  виставку книг, фотографій, що висвітлюють перебіг подій на початку Великої Вітчизняної війни.  
Хвилиною мовчання вшанована пам’ять за загиблими.
Було проведено  історичну годину :"Як довго ця війна тривала", присвячену вшануванню  пам’яті мільйонів  загиблих у роки Великої Вітчизняної  війни та перегляд  тематичного   відеофільму.









10 червня 2016

Бібліовізит

     
В Рожищенській ЦБС започатковані бібліовізити, як одна з форм поширення кращого досвіду роботи бібліотек .
 8 червня відбувся перший біліовізит в бібліотеку-філію   Дубище. У бібліотеці селища Дубище  присутні переглянули презентацію "Розробка екскурсійного маршруту:"Пам'ятками другої світової війни"",  створений  завідуючою бібліотекою  та ознайомилися   з досвідом роботи установи.

Фото Катерины Олексюк.Фото Катерины Олексюк.Фото Катерины Олексюк.Фото Катерины Олексюк.
 






31 травня 2016

Історична година:"Євген Коновалець і наша доба"

Konovalets
Минає 125 років від дня народження Євгена Коновальця, котрий відійшов маючи лише 47 років. Історія вчить, що легше вмирати, легше приносити себе в жертву, легше закликати до жертви й посвяти, ніж будувати державне життя народу.Говорити про Євгена Коновальця - це говорити про формацію Січових Стрільців, про об'єднання низки націоналістичних груп в одну УВО, про ОУН.
Коновалець, мабуть, не мав особистого життя. Його життям були Січові Стрільці, УВО, а згодом ОУН.
В історії кожного народу приходять моменти, коли його провідники відчувають своє історичне покликання і ухвалюють такі рішення, які, на їхню думку, були б найбільш корисними для народу і його змагань. Це вирізняє їх з-поміж інших - на місце провідника групи, організації, народу.
Народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського. Правничі науки – „хліб" для юриста, а знання рідної історії – це не лише поширення діапазону наукових знань, а й основне підґрунтя для людини, що прагне формувати політичну думку.
„У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю" – ці слова полковника Коновальця і сьогодні є дороговказом для молодого покоління українців.
З   учнями 9 класу   відбулася історична година:" Євген Коновалець і наша доба." За допомогою  вільного доступу до Інтернету  діти переглянули  відео-фільм:"Євген Коновалець,"    а також ознайомилися з викладкою літератури:"Герой українського народу"
 
 
 












23 травня 2016

УКРАЇНА - ДЕРЖАВА ЄВРОПЕЙСЬКА

Результат пошуку зображень за запитом "день європи"
День Європи в Україні відзначають у третю суботу кожного травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році.
Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.
Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи. В Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС.
Одним з головних місць, де має відбуватися святкування, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса на Закарпатті.







 
















 
















19 травня 2016

«Всесвітній день вишиванки»

Вишива́нка, виши́ванкановітня назва народної русинської (української й білоруської) сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова українського народного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловікі сорочки. Має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських, балтійських та германських народів Східної та Центральної Європи. Від часів середньовіччя традиційно носилася селянами як повсякденний або святковий одяг; рідше — міщанами, шляхтою і духовенством  як  спідня білизна або хатній одяг. З ХХ століття стала елементом міської культури: носиться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону. Більшість орнаментальних мотивів були розроблені в XIX столітті. Дизайн вишиванок увійшов до новітнього одягу, як то футболки, сукні, блузки, краватки, купальники тощо.   Старі назви — сорочка, вишита сорочка, вишивана сорочка.