19 серпня 2020

 Яблучний Спас, одне з найпопулярніших у народі свят, відзначається 19 серпня. Що можна і що не можна робити в цей день, які продукти дозволяються їсти.
Яблучний Спас - це народна назва свята Преображення Господнє, яке віряни відзначають 19 серпня. Це свято приурочене явищу появи воскреслого Ісуса Христа своїм учням, коли ті молилися на горі Фавор.
Оскільки день присвячений Ісусу - Спасителю, то народ називає його Спас. Також у цей час йде строгий Успенський піст, під час якого можна "рятуватися" свіжими яблуками. Звідси і народна назва свята - Яблучний Спас.
Традиції на Яблучний Спас 2020
- Віряни в цей день освячують не тільки яблука, але і виноград та інші дари землі. Люди вважають, що плоди набувають цілющої сили.
- Яблука їли сирими, запікали з медом, варили з них компоти і варення.
- Цього дня яблука дарували рідним, сусідам, друзям, малозабезпеченим.
- 19 серпня ворожили на майбутнє. Якщо яблуко кисле - попереду труднощі і перешкоди, якщо солодке - щастя і радість.
Прикмети на Яблучний Спас 2020
- Яка погода стоїть на Яблучний Спас, такою буде і на Покров
- Якщо день сухий і теплий, значить, осінь буде м'якою і без дощів, а зима суворою
-Дощ у цей день - осінь буде рання з великою кількістю опадів
-Якщо листя на деревах у цей день вже жовте - осінні холоди настануть з дня на день
Що не можна робити 19 серпня
-Заборонялося працювати в полі і городі, займатися домашніми справами
-Не можна купатися у відкритих водоймах
-Вбивати комах
-Шумно святкувати і вдаватися до обжерливості

18 серпня 2020

Усе моє, все зветься Україна

29 липня 2020

Вийшла книга про історію Дубища та Єлизаветина

 
Списки краєзнавчої літератури у Рожищенському районі поповнилися ще одним виданням. Цими днями у луцькому видавництві «Вежа» вийшла друком книга під назвою «Дубище-Єлизаветин. Історія волинських сіл у фотографіях, описах та документах».
Авторами видання є краєзнавці Леонід Козярчук та Сергій Янішевський. Про вихід книги вони повідомили 
Книга описує історію сіл Дубище та Єлизаветин через призму спогадів мешканців, фотографій, а також архівних документів. Починаючи від найдавніших часів і до сьогодення історія охоплює події, що відбувалися та долі людей краю. Крім того, у книзі представлені свідчення й про культурну та духовну спадщини населених пунктів, розвиток у сучасності.
Дубище та Єлизаветин – сусідні населені пункти, що тісно між собою пов’язані. Історія одного сягає сивої давнини часів князя Любарта, історія іншого зовсім нова і пов’язана з німецькими колоністами Волині. Усе це приховують сховища архівів та сторінки численних справ, що там зберігаються.
Велику роль у книзі грають людські долі, що пов’язані тісною ниткою з селами. У залишених спогадах прослідковується історія населених пунктів крізь призму драматизму тодішніх реалій. Саме люди стають тією частинкою, яка суттєво доповнює архівні джерела та заповнює білі плями на сторінках історії населених пунктів.
Матеріали для книги збирав Леонід Козярчук впродовж 10 років, коли працював над книгою «Сторінки історії містечка Рожище».
У новому виданні на 250 сторінок формату А4 крім власне текстової інформації зібрано 489 ілюстрацій та 14 таблиць. Книгу можна придбати безпосередньо в авторів.

28 липня 2020

Грані таланту Володимира Винниченка

Володимир Кирилович Винниченко
Постать Володимира Винниченка – суперечлива, до кінця не пізнана, проте надзвичайно багатогранна. В історію національної культури він увійшов, перш за все, як один із найталановитіших українських письменників. Його творча спадщина велика й різноманітна: 14 романів, більше 100 оповідань, 23 драматичні твори, низка публіцистичних статей, щоденник за 1911–1951 роки. Проте не літературою єдиною жив митець. Володимир Винниченко – це ще й відомий політичний діяч, який завжди мав чітку громадянську позицію, гостро реагував на несправедливості, впродовж 17 років вів підпільну революційну боротьбу проти самодержавста, відстоював права української мови, був очільником першого уряду УНР. Усе своє життя він розривався між літературною діяльністю та політикою, намагаючись віднайти баланс.