МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИРУ

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИРУ

 

Для більшості людей планети Земля світ — це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять в школу. Там, де підвалини суспільства міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.
Однак, для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар — не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах, в атмосфері нестабільності та страху. Для них-то в основному і існує цей день.
У 1982 році в своїй резолюції Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день миру (International Day of Peace) як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір свято, який щорічно відзначається 21 вересня, втягнув мільйони людей, охопивши багато країн і регіони. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього.
ООН використовує святкування Міжнародного дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру, обміну інформацієюта практичним досвідом діяльності по його досягненню.

Арт- тераса: "Післясмак від прочитаного"

 

 
 28 червня наша країна відзначає День Конституції. Саме   тому в Україні було прийнято Основний Закон держави. Цей акт закріпив незалежність українського народу, зробив його справжнім володарем суверенітету.

Щоб ознайомити   з історичними передумовами прийняття Основного Закону України, прослідкувати шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України  в бібліотеці організовано викладку літератури: "Конституція — основний Закон України". У 2021 році українська Конституція святкує своє 25-річчя. Якщо ви досі не читали Конституцію своєї держави, тоді цей час настав. Напередодні Дня Конституції України  проведено  акцію «Читай свою Конституцію».

 Сьогодні в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Дата вибрана не просто так - 22 червня війська фашистської Німеччини без оголошення війни перейшли кордон Радянського Союзу і почали захоплювати території.

Вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва.

18Ви, Галина Забокрицька, Людмила Яценюк та ще 15

 У перший літній день в Україні, як і у всьому світі, відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей. Дуже хочеться, щоб діти в усьому світі, щохвилини, щодня були радісними та щасливими. Адже дитинство – це пора сподівань та здійснення мрій.

Дорогі діти, щиро вітає Вас зі святом!!!! Нехай для вас завжди посміхається сонечко, квітнуть духмяні квіти,а дитинство грає усіма кольорами веселки!!!! Бажаю міцного здоров’я, добра, радості, щасливого дитинства, розуміння з боку батьків та сяючих посмішок!

Вашій увазі пропоную відео - презентацію до Міжнародного дня захисту дітей «Книжкова країна дитинства».

 25 травня – 200 років із дня народження Миколи Гулака (1821–1899), громадського та політичного діяча, вченого, історика, публіциста, юриста, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства;

– Що таке гулак? Вареничок розміром з кулак. А хто ще гулак просить, прізвище такеє носить, – видає Хомівна.
– Це козацьке прізвище носив український енциклопедист – математик, історик, філософ, літературознавець, правознавець, педагог, публіцист; перший український сходознавець, перекладач із двадцяти мов (крім європейських мов – азербайджанська, грузинська, перська, таджицька, татарська) Микола Іванович Гулак (1821 – 1899). Його рід походив з дворян Золотоніського повіту Полтавської губернії. Іван Гулак, прадід Миколи, був генеральним обозним за гетьмана Петра Дорошенка. М.Гулак був рідним дядьком матері Володимира Вернадського. Родичами були Гулаки-Артемовські – поет і композитор.
Микола Іванович Гулак народився 25 травня 1821 року у Варшаві, де батько упродовж 14 років служив інтендантом, майор-пенсіонер переїхав на хутір Гулаківка (Полтавщина), пропагував сільськогосподарські науки, писав статті про зрошення південних степів. Мати Миколи – Надія Андріївна Суровцева.
Дитячі роки Микола провів у селі Миколаївка Олександрівського повіту на Херсонщині. Троє братів отримали домашню освіту, а з 13 років батьки віддали Миколу у м. Дерпт до приватного вчителя. У 1844 р. Гулак закінчив Дерптський університет (Естонія), юридичний факультет, звідки виніс ґрунтовні знання, любов до вчених занять і німецьку чесність та порядність. Кандидат права учився й захищався «Права чужинців у французькому, прусському, австрійському та російському праві» німецькою мовою. Молодий науковець вивчив сербську мову, листувався з чеським ученим В. Ганкою.
З 1845 р. служив у Археографічній комісії для розгляду історичних актів при канцелярії київського губернатора на посаді перекладача-археографа. Комісія займалася збиранням та дослідженням старовинних документальних джерел української історії. М.Гулак разом із М. Костомаровим опрацьовував для друку літопис Самійла Величка. Микола Гулак мріяв про час, «коли відкриються широкі можливості для нашої словесності», «коли мова збагатиться до такого рівня, що не тільки вітчизняна й світова історія, але й точні науки викладатимуться українською мовою». Так він писав до свого друга Опанаса Марковича.
Разом із однодумцями Микола заснував Кирило-Мефодіївське братство. Дванадцять засновників братства:
1. Андрузький Георгій
2. Білозерський Василь
3. Гулак Микола
4. Костомаров Микола
5. Куліш Пантелеймон
6. Маркович Опанас, чоловік Марко Вовчка, друг М. Гулака
7. Навроцький Олександр
8. Пильчиков Дмитро
9. Посяда Іван
10. Савич Микола
11. Тулуб Олександр
У квітні 1846 року до товариства вступив Тарас Шевченко.
Разом із М. Костомаровим був ініціатором запровадження особливої символіки — перстнів із написами: “Св. Кирило і Мефодій”, а також печатки з девізом: “І зрозумієте істину, і істина визволить вас”. На квартирі Миколи Гулака в будинку на сучасній вулиці Хмельницького (нині там німецьке посольство) найчастіше відбувалися зустрічі братчиків. Був там і Тарас Шевченко. Братство проіснувало близько року, майже сто учасників братства були арештовані.
У січні 1847 р. Гулак переїхав до Петербурга. 18 березня 1847 p. був заарештований. Під час слідства тримався твердо, відмовився свідчити проти інших, узяв відповідальність на себе: заявив, що саме він є автором програмних документів братства. Двадцятип’ятирічного Миколу Гулака жандарми визнали головним організатором Кирило-Мефодіївського товариства; вирок був найжорстокішим: «Ув’язнити до фортеці під найсуворіший нагляд».
Після двох з половиною місяців перебування разом у петербурзькій Петропавлівській фортеці Гулака перевели до Шліссельбурзької фортеці — страхітливої тюрми для політичних злочинців. Там Микола Гулак провів три роки (1847 — 1850 рр.). Кажуть, у тюрму Гулак увійшов юристом, а вийшов з неї енциклопедистом. Він займався самоосвітою: математикою, перекладав із давньогрецької трагедії Еврипіда. Вивчав книги англійською, данською, італійською, німецькою, російською, французькою мовами. У фортеці Микола застудив ноги, отримав жорстокий артрит, що назавжди змінило ходу вченого: він ходив дрібними кроками, невпевнено, ніби сплутаний. Дуже часто писав листи матері, змальовував майже санаторні умови перебування.
Після ув’язнення М. Гулак був висланий під нагляд поліції в Перм (13 червня І850 р.) із забороною листування з батьками без поліцейського нагляду; із забороною працювати, займатися літературною працею. Два роки «державний злочинець» Гулак животів на кошти батьків. На щастя, пермський губернатор П. М. Клушин запропонував Миколі Івановичу навчати обох своїх синів.
Тільки через 12 років Гулак повернувся в Україну. Енциклопедиста-вченого опустили до рівня вчителя, часто змінювали предмети викладання, місцевість, навіть кліматичні зони. Микола викладав:
1859 – 1861 – російську мову, географію, математику (ліцей в Одесі). У 1859 р. в Одесі побачила світ книга Гулака «Дослідження трансцендентних рівнянь», написана французькою, що дістала схвалення Паризької академії наук. Попечитель Одеського навчального округу Микола Пирогов запросив Гулака на кафедру чистої математики до Ришельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету). Він написав 9 навчальних програм для ліцею з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо.
1861 – 1862 – історію в Кушніковському жіночому інституті у Керчі;
1862 – 1863 – математику в гімназії Ставрополя;
1863 – 1867 – фізику і космографію Кутаїської гімназії;
1867 – 1886 – математику, фізику, латину і грецьку в Тифліській гімназії. Михайло Грушевський згадував, що коли він навчався в тій гімназії, вчителем грецької мови у них був Микола Гулак.
До Грузії разом із театром потрапила пані Тереза (народилась у Польщі, виросла в Росії, дружина Миколи Гулака). Дружина, прийомна дочка, робота… Данило Мороз, який у Тифлісі знав Гулака, бував у його бібліотеці — «маленькій бідній кімнаті, заваленій книгами мовами чи не всіх народів земної кулі». У Тифлісі Гулак захопився літературою і культурою Грузії. Він вивчив грузинську мову настільки досконало, що зумів тлумачити деякі грузинські слова, які не могли витлумачити фахові мовознавці, і написав спеціальне дослідження з граматики грузинської мови.
Пенсія, переїзд в Єлисаветполь (нині місто Гянджа, Азербайджан), Гулак до кінця свого життя не полишав занять математикою, праці посилав Санкт-Петербурзькому математичному товариству. В Азербайджані Гулак вивчив перську мову, якою в давнину писали свої твори класики азербайджанської літератури.
Помер Микола Іванович Гулак на руках у прийомної дочки у Гянджі 26 травня (7 червня) 1899 року, там і похований (могила не зберіглася). Народився і помер на чужині, але завжди був Українцем.

День вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.