В СЕЛО
Іду в село і бачу, як тополі
Мене вітають поглядом здаля.
Як легко дихають у квітучім полі,
Коли під сонцем ніжиться земля...

Мене в селі завжди чекає мати,
Там квітнуть мальви, білі спориші,
І як цей край Волинський не кохати,Коли він будить струни у душі.
Люблю село, яке мене зродило,
Долини, луки, верби і мости.
І  ті стежини, що  у ліс водили,
Курні шляхи любові й доброти.

учениця  7 класу
Дубищенської школи
Рожищенського району
Волинської області
Дудар Розалія