Ось і настав перший осінній місяць – вересень.🍂

🍁Його назва пов’язана з вересом – рослиною, дуже поширеною на Поліссі.
🍁Цей вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Але найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф’яники та піщані пагорби саме у вересні.
🍁У білорусів цей місяць називають – вересєнь, поляків вжесєнь; у перекладі з литовської мови вересень означає «місяць вересу», в латинській – «місяць цвітіння вересу».

🍁Вічнозелені кущики вересу з дрібненькими бузково-рожевими квіточками милують око будь-кому, чий погляд спинився на них. Різні сорти вересу відрізняються один від одного барвистими і красивими відтінками кольорів: від білого до пурпурно-фіолетового.

🍁 Вересок, верест, вереск, вересінь, підбрусничник, багно, горобина гречуха — все це назви однієї рослини.
Зазвичай цю рослину називають верес звичайний, або просто верес.
Але верес звичайний — рослина незвичайна.

🍁Існує легенда, що верес — єдина рослина, яка на прохання Бога погодилась рости на пустельних скелястих схилах. За це Господь дарував рослині невибагливість, чудовий аромат, неперевершене цвітіння і відмінні медоносні якості.

🍁Мед з вересу густий, запашний, трохи терпкуватий і, порівняно з медом з інших рослин, містить більше мінеральних та білкових речовин).

🍁У Норвегії верес вважається національним символом.

🍁 "Де росте верес, там і людина зможе жити» (шотландська приказка)
🍁У культурі Шотландії верес посідає особливо почесне місце. З його листочків видобувають жовтий барвник для відомої тканини шотландки, з якої шиють пледи та кілти — національне вбрання шотландців. Верес — головна складова вересового елю — традиційного шотландського міцного пива, перша згадка про яке датована ще другим століттям до нашої ери.
Шотландію називають також країною вересового меду, а у Стародавній Шотландії верес був зображеним на гербі одного з кланів.

🍁 Відомо також, що на територію Шотландії припадає три чверті вересових запасів світу. Тому саме там він знайшов і найбільше використання. З вересу робили дахи, плели домашнє начиння, ним фарбували шкіри й тканини, а вересом і вересовим борошном годували овець. А в передгір’ї Шотландії й зараз діє унікальна фабрика з виробництва ювелірних виробів та сувенірів із деревинних стебел вересу, якому, крім всього, ще й приписують магічну властивість відганяти злих духів.

🍁Курці ж усього світу високої думки про трубки з міцних коренів вересу, їх цінував і Жорж Сіменон.

🍁 Наукова назва вересу — Calluna — походить від грецького слова «Kallunein» — «очищати».

🍁Пов’язано це з тим, що в старовину з вересу робили мітли. Ось і в одній з ірландських казок овечий пастух в’яже віники з вересу, підшукуючи стебла достовірніше для городянок, які не дуже-то люблять нахилятися.

🍁Утім, в інших культурних регіонах верес також користувався шаною. У Давньому Римі, наприклад, верес вважався рослиною, присвяченою богині кохання Венері, а в Єгипті – Ісиді, дружині бога Осиріса. Верес посідав почесне місце й у віруваннях кельтських жерців-друїдів.

🍁Ця рослина здавна цінується не лише за чарівність і витривалість, але й за цілющі властивості. Одне з них було підказане самою природою, а точніше, дикими мешканцями лісу.
🍁Норвезькі мисливці не раз помічали, що на деяких ділянках верес сильно пом’ятий і зламаний. Виявилося, що до заростей багаторічного чагарнику йдуть поранені і хворі ведмеді, які буквально катаються в вереску, сік якого зупиняв кров, служив ранозагоювальним і знезаражуючим засобом.
🍁 Люди перейняли корисні знання. Сьогодні верес включений в офіційну фармакопею, а вивченням складу і властивостей «зеленого цілителя» займаються сучасні біохімічні лабораторії.

🍁В літературі теж є згадки про цю запашну рослину. В 1880 році світ побачила чудова балада відомого шотландського письменника Р. Л. Стівенсона «Вересовий мед». В якій розповідається про батька і сина, які понад усе прагнули зберегти таємницю рецепту вересового меду. Твір був написаний на основі легенд і переказів XV століття.

🍁А квіти рожевого і бузкового вересу дуже любила Жорж Санд.

🍁Вересові букети, зібрані восени, дочекаються наступної весни — як згадка про ліс, осінь, теплі дні й гудіння бджіл над рожево-бузковими кущиками — і поліпшать настрій зимової пори.