Ми атомні заложники прогресу.

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живемо од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо – АЕС.

                                              Л.Костенко

 

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Вже пройшло 35 років, як ми живемо у післячорнобильській ері. Гіркий запах Чорнобилю, що тепер асоціюється в українців із небезпекою «мирного атому», назавжди увійшов у долю України. Чорнобиль став зловісним символом найсильніших саморуйнівних дій людини.

Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобильської катастрофи. Нехай для всіх громадян України буде більше свят, ніж сумних дат. Нехай для всіх буде справжнє воскресіння нашого народу, але наприкінці квітня щорічно нас завжди пектиме Чорнобильська сльоза. Цього забувати неможна… У школі  та  бібліотеці відбулися заходи : історичний урок:"Дзвони Чорнобиля,"Година пам’яті

«Чорнобиль не має минулого часу»Кіносеанс пам’яті "Бесіда-набат «Дзвони Чорнобиля» «Лазуровий пил»Година-спомин  «Гірчить Чорнобиль крізь віки» Екологічна година «Чорнобиль…чорний біль нашої землі»

   а також  користувачі переглянули  виставку літератури:"Чорнобиль :вічні біль і пам'ять....."