Була розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Ти прекрасна, моя Україно, нашого народу дім", де представлена література, яка висвітлює цю доленосну подію в історії нашої держави й дає цілісне уявлення про основні віхи становлення її незалежності. Композицію із квітів зробила Супрун Яна.
21 серпня 2015
Україно, ти душа великого народу
Була розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Ти прекрасна, моя Україно, нашого народу дім", де представлена література, яка висвітлює цю доленосну подію в історії нашої держави й дає цілісне уявлення про основні віхи становлення її незалежності. Композицію із квітів зробила Супрун Яна.
06 серпня 2015
Сьогодні 5 серпня, Волинь попрощалася з офіцером 51-ої бригади Віктором Михальчуком, який загинув у боях під Іловайськом. Поховали Героя у селі Піддубці Луцького району. Про це інформує Волинське агентство розслідувань.
Попрощатися з Героєм прийшло декілька десятків людей. Панахиду відслужили десять священників.
Жалібна колона розтягнулася на понад кілометр. Шлях перед труною встеляли квітами та кетягами калини, духовий оркестр виконував траурну музику.
Односельчани пригадують Віктора як працьовитого та чесного чоловіка, на якого можна було покластися.
«На світі мало таких чоловіків, які ведуть себе так, як Віктор. Якщо говорити про порядність та ставлення до роботи – це був перший чоловік», – розповів односельчанин Анатолій Горбатюк. Він пам’ятає Віктора ще зі шкільних часів, коли працював вчителем.
«Він був дуже добрим хлопцем і гарно вчився. Не хочеться вірити, що з життя йдуть хлопці, які є для всіх прикладом», – додав Горбатюк.
Віктора Михальчука мобілізували навесні минулого року, він був заступником командира роти 51-шої бригади. Його тіло знайшли 26 жовтня та поховали у Дніпропетровську як невідомого солдата. Ідентифікували волинянина за аналізом ДНК.
У загиблого залишилася дружина та доньки двох і семи років.
До слова, вчора, 4 серпня, загиблого Героя зустріли на Волині.
Попрощатися з Героєм прийшло декілька десятків людей. Панахиду відслужили десять священників.
Жалібна колона розтягнулася на понад кілометр. Шлях перед труною встеляли квітами та кетягами калини, духовий оркестр виконував траурну музику.
Односельчани пригадують Віктора як працьовитого та чесного чоловіка, на якого можна було покластися.
«На світі мало таких чоловіків, які ведуть себе так, як Віктор. Якщо говорити про порядність та ставлення до роботи – це був перший чоловік», – розповів односельчанин Анатолій Горбатюк. Він пам’ятає Віктора ще зі шкільних часів, коли працював вчителем.
«Він був дуже добрим хлопцем і гарно вчився. Не хочеться вірити, що з життя йдуть хлопці, які є для всіх прикладом», – додав Горбатюк.
Віктора Михальчука мобілізували навесні минулого року, він був заступником командира роти 51-шої бригади. Його тіло знайшли 26 жовтня та поховали у Дніпропетровську як невідомого солдата. Ідентифікували волинянина за аналізом ДНК.
У загиблого залишилася дружина та доньки двох і семи років.
До слова, вчора, 4 серпня, загиблого Героя зустріли на Волині.
25 липня 2015
В СЕЛО
Іду в село і бачу, як тополі
Мене вітають поглядом здаля.
Як легко дихають у квітучім полі,
Коли під сонцем ніжиться земля...
Мене в селі завжди чекає мати,
Там квітнуть мальви, білі спориші,
І як цей край Волинський не кохати,Коли він будить струни у душі.
Люблю село, яке мене зродило,
Долини, луки, верби і мости.
І ті стежини, що у ліс водили,
Курні шляхи любові й доброти.
учениця 7 класу
Дубищенської школи
Рожищенського району
Волинської області
Дудар Розалія
Іду в село і бачу, як тополі
Мене вітають поглядом здаля.
Як легко дихають у квітучім полі,
Коли під сонцем ніжиться земля...
Мене в селі завжди чекає мати,
Там квітнуть мальви, білі спориші,
І як цей край Волинський не кохати,Коли він будить струни у душі.
Люблю село, яке мене зродило,
Долини, луки, верби і мости.
І ті стежини, що у ліс водили,
Курні шляхи любові й доброти.
учениця 7 класу
Дубищенської школи
Рожищенського району
Волинської області
Дудар Розалія
Підписатися на:
Дописи (Atom)