Догоряли свічки їхніх
доль...
Не злякались... Ішли, як
солдати
Під град куль, під пекельний вогонь.
«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна
мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так
людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як
перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться.
Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита
кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Дата
29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й
тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини.
99 років тому назад у бою під Крутами, понад 300
курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право
українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно
переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів
стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. В масштабах
всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Однак це – символ нескореного духу нашої нації. В бібліотеці відбувся історичний урок "Юні оборонці Батьківщини", переглянули фільм" Бій під Крутами,"
а також ознайомилися з викладкою літератури"Крути- наша слава, наша історія"
Немає коментарів:
Дописати коментар