Символ нашого національного відродження

Скромний священик з маленького села, що став одним з основоположників української композиторської школи. Михайло Вербицький – композитор, що своєю музикою оживив Національний гімн України, поєднавши європейські мотиви із національними. 4 березня вся українська спільнота відзначає 200-річчя з дня народження митця. Напередодні цієї урочистої події, ми запросили своїх читачів у літературно-мистецьку подорож:«Творець державного гімну». Діти здійснили віртуальний екскурс Яворівськими дорогами Михайла Вербицького, адже саме там тривалий час жив і працював великий композитор і священик.

Також вони ознайомились з історією створення національного державного гімну України, з історією перетворення патріотичної пісні «Ще не вмерла Україна» в державний символ нашої країни. Неодноразово на заході звучало урочисте виконання державного гімну.

Також дітям була представлена література, яка містить матеріали про життєвий шлях та творчий доробок Михайла Вербицького.Родзинкою нашої літературно-мистецької подорожі став перегляд відео ролика з виконанням гімну на чотирнадцяти мовах світу.

Оголосили переможців премії імені Лесі Українки.

Визначили імена переможців премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2014 рік .

“У номінації “Художнє оформлення книжок” найбільше голосів набрало видання “Квітко моя чарівна” в оформленні Яни Кернер-Вернер (видавництво “АВІАЗ”).

У номінації “Кінотвори” – анімаційний серіал “Це наше і це твоє” телеканалу ПЛЮС ПЛЮС “ТОВ “Гравіс”, автор серіалу Іванна Найда. У номінації “Театральні вистави” – вистава “Котигорошко” Івана-Франківського академічного обласного театру ляльок, автор та режисер-постановник Ярослав Грушецький, художник-постановник Каріна Чепурна”, – зазначив Наливайко.

Щодо номінації “Літературні твори”, де три книжки – Павла Куща, Віктора Терена та Марії Морозенко – здобули однакову кількість голосів, вирішальним став, відповідно до положення про премію, голос голови комітету, який віддав його за книжку “Хлопчик з планети “Ч” та Вогняні Пси” Віктора Терена (видавництва “Веселка”, “Навчальна книга – Богдан”).
Як наголосив під час обговорення член комітету, ректор КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого Олексій Безгін, з огляду на те, що у двох номінаціях – “Театральні вистави” та “Кінотвори” – на здобуття премії висунули лише по два твори, треба піднімати престиж премії, поширювати більше інформації про неї. “В Україні працюють більше 150 театрів, і немає жодного з них, де б не гралися дитячі вистави. Номіновані тільки дві вистави з двох театрів – це практично 1 відсоток того, що ми могли б розглядати”, – зауважив він.
Також прозвучали побажання, що номіновані вистави треба переглядати у театрі, а не в телевізійній версії. Водночас член комітету, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха підкреслив, що у номінаціях з літератури і художнього оформлення був великий вибір і дуже цікаві роботи.
“Ми маємо дуже добре попрацювати з лауреатами і номінантами, залучаючи державні і приватні телерадіокомпанії, аби ширше знали наші колеги, діти і батьки про ці твори. Нам треба популяризувати їх. І результат, я думаю, ми побачимо наступного року”, – підсумував Наливайко.
Як зазначалося, загалом до списку включили 40 робіт від 31 номінанта. На здобуття премії висунули дві вистави та два анімаційні фільми для дітей; 26 книг змагалися у номінації літературних творів; 10 творів – у номінації художнього  оформлення.

Літературний диліжанс:"Вічний живий голос"

Сьогодні, 25 лютого, виповнюється 144 роки з дня народження видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).
Леся Українка народилася 25 лютого 1871 у Новоград-Волинську. Відома українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики. З її голосу записано 220 народних мелодій. Вона брала активну участь в українському національному русі.
Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903–1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.
Леся Українка важко хворіла і померла 19 липня (1 серпня) 1913 р. у Грузії, Сурамі.До цієї дати  у нашій книгозбірні  відбувся  літературний диліжанс:"Вічний живий голос"

Шануймо мову-серцем і вустами

                     Любіть Україну, у сні й наяву,  

        вишневу свою Україну,

            красу її вічно живу і нову

і мову її солов'їну.

 В. Сосюра

Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом. Мова – це найважливіший засіб людського спілкування і кожен народ по-своєму у ній неповторний. Український народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, а слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Наприклад, Михайло Старицький подарував нам такі слова, як мрія, майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, приємність, чарівливий, знадливий, пестливий, привабливий, потужний та багато-багато інших. Леся Українка залишила нам у спадок промінь, а її мати – Олена Пчілка – дала життя словам мистецтво, переможець, променистий, палкий та ін. Годі навіть гадати, як би ми могли обходитися без таких слів, як отвір, привид, свідоцтво, чинник, однак усі вони з'явилися завдяки Івану Франку.Та на жаль, усі ми знаємо, що зараз Україна переживає скрутні часи, але кожен із нас має надію, що ми всі разом відбудуємо нашу державу, зробимо її могутньою, багатою, сильною. Ми молимося за це Пресвятій Богородиці. І тому на знак підтримки нашої рідної мови у нашій книгозбірні   відбувся  лінгвістичний турнір "Шануймо мову-серцем і вустами", який має на меті ознайомити дітей із скарбами української мови, підняти почуття патріотизму та гордості.

Хто забуває минуле, той повторює його...

   Ми їх всі пам'ятаємо. Вони випалили в наших серцях поле, і рана ще кровоточитиме  в багатьох поколінь. Це було в Києві, на Майдані, рік тому, 20 лютого...

Афганістан - ти мого серця біль

Відгомін афганської   війни... Такий далекий і такий болючий, такий жорстокий і водночас близький.
На тій пекельній війні гинули юні солдати -- рідні синочки, вчорашні випускники шкіл і училищ. Та, непотрібна моєму народові, війна забрала і скалічила юнь, яка стала б поетами і співаками, художниками і лікарями, будівельниками і хліборобами.
Ми завжди пам'ятатимемо про воїнів-визволителів, які своє життя віддали, захищаючи інтереси держави і завжди будемо вшановувати їх пам'ять.
 В бібліотеці до цієї дати  було проведено урок мужності:" Афганістан - ти мого  серця біль."Звучали вірші, присвячені героям, звучали заклики, які так і просять підростаюче покоління ніколи не ставати на шлях війни, адже будь-яка війна - жахлива, а також переглянули  документальний фільм"Афган"
Учні   вшанували  хвилиною мовчання пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяються тим, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею.
На обличчі кожного з присутніх ми можемо побачити неприхований біль та тугу.
Отже пам'ятаймо ветеранів, виявляймо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.

А війна для людей – то пекельна рана,

Йшли солдати у бій, йшли у гори Афгана.

Та пустеля страшна, лиш життя забирала,

І війна за «ніщо», дуже довго тривала.

Скільки їх полягло, не злічити нікому,

Нам не відданий біль, не відчутна та втома.

Знаємо лиш, що людьми тими, воля їм кута,

Пам’ять вічно жива і ніким не забута.

І лишень з часу в час кровоточить та рана.

Сниться йдуть вони в бій… йдуть у гори Афгана.

Країна сонячного добра Всеволода Нестайка

Українська дитяча література не може похизуватись великою кількістю письменників, які трудяться для малечі. Але кожен з них – постать відома та знана не тільки в Україні, а й поза її межами. І якщо розміщувати їх у певній символічній ієрархії, то на вершині буде безсумнівно Всеволод  Настойко – автор славнозвісних «Тореадорів з Васюківки». Герої цієї книги – Ява та Павлуша – на сьогодні розмовляють вже більше 20 мовами різних країн світу.
30 січня 2015 року Всеволоду Нестайку могло б виповнитись 85 років. На жаль, письменник не дожив менше року до цієї дати. Його книги, а також різні біографічні матеріали представлені на виставці: «Країна сонячного  добра Всеволода Нестайка." 

Прочитай книги:

«Тореадори з Васюківки» (трилогія) (1973): “Пригоди Робінзона Кукурузо» (1964) — повість; «Незнайомець з тринадцятої квартири» (1966); «Таємниця трьох невідомих» (1970) — повість; «В Країні Сонячних Зайчиків» (трилогія) (1994): «Шурка і Шурко» (1956) — збірка оповідань; «Це було в Києві» (1957) — збірка оповідань; «Робінзон Кукурузо» (1970) — п'єса; «Незвичайні пригоди у лісовій школі» (1981) — повість «Скринька з секретом» (1987) — повість; «Таємничий голос за спиною» (1990) — збірка детективів; «Чорлі» (1995) — повість-казка; «Ковалі Щастя, або Новорічний детектив» детективна казка; «Чарівні окуляри» (2006) — повість-казка.
 У нашій бібліотеці є багато книг Всеволода Нестайка. Для тих,  хто читав «Нові  пригоди в лісовій школі»,  є чудова можливість перевірити свої знання казкових  персонажів. На сайті «Бібліоігротека» можна дати відповідь на запитання інтерактивного кросворду.