В СЕЛО
Іду в село і бачу, як тополі
Мене вітають поглядом здаля.
Як легко дихають у квітучім полі,
Коли під сонцем ніжиться земля...

Мене в селі завжди чекає мати,
Там квітнуть мальви, білі спориші,
І як цей край Волинський не кохати,Коли він будить струни у душі.
Люблю село, яке мене зродило,
Долини, луки, верби і мости.
І  ті стежини, що  у ліс водили,
Курні шляхи любові й доброти.

учениця  7 класу
Дубищенської школи
Рожищенського району
Волинської області
Дудар Розалія





 

НАЙКРАЩИЙ КУТОЧОК ВОЛИНІ

                                                                                                                                                                   Назва селища  Дубище співзвучно перекликається зі словом дуб.Дуб усім деревам дерево.наші предки вірили що це дерево Бога грому Перуна.Грізний був Перун перший серед слов’янських богів  і богинь.Усе живе і не живе тремтіло перед його силою і був він страшний в своєму гніві:дуже потрясав світом метаючи вогняні стріли, в одну мить спопеляв непокірних.Щоб задобрити Перуна,слов’яни поклонялись його дереву-дубові,приносили жертви у священних дубових гаях.На честь бога у святилищах день і ніч палали багаття  з дубових  дров, служителі  святилищ  не даремне пильнували щоб вогонь не згас бо тоді  їх чекала страшна кара.Отож  із давніх  давен  дуб ознака сили,святості, найвищої  шани.                                                                                                                                                                       
  Легенда про Дубище                                                                                                                                                                                    
Красивий парубок покохав молодицю.Хотіли вони одружитися та кляті вороги на Русь набігли. І пішов парубок землю рідну захищати. Просив він дівчину , щоб пам’ятала і чекала його.Проте не витримала молодиця і віддала своє серце іншому.Повернувся парубок додому і заплакав з відчаю.Не став її докоряти , а лише просив Перуна зробити його дубом в її садочку.Щоб виходила вона в садочок і слухала як він плаче,щоб кожного мандрівника міг він своїми гілками вкрити і розповісти про свою долю.І зробив його Бог дубом в тім садочку, і  тепер кожен раз коли відпочиваєш під дубом в тім садочку,чуєш розповідь про долю того парубка:Господи!Спасибі тобі, щоб не розлучив мене з коханою моєю не во плоті,буду я віками стояти , любов прославляти, добро людям давати,рани промивати,недуг  проганяти.прости мені,Господи,хоробрим я був , молодицю кохав!Забула вона мене,зрадила.Користь роду людському несу,в віках земну красу. Здоровими вам кохання хранити.Їжте мене, рота промивайте, від голоду спасу, теплом зігрію , недуг прожену,темні сили здолаю.Від зливи я вкрию,серце заспокою!Спаси і помилуй,Господи,рід людський!...

Учениця 8 класу  Вальчук Вікторія

 Дубищенської школи

 Рожищенського району

Волинської області

«Мальованка  краса»

У  Дубищах серед лісу

Наче казка золота

Виглядає загадково

Та  «Мальованка» краса.

Тут і спів пташок привітний,

І чудове озерце,

І  яскраво сонце світить,

І  завжди радіє все.

У «Мальованці привітно

Вас зустрінуть  і приймуть,
і накормлять  і напоять

і  додому  відвезуть

Бо добро  ,  щастя  та  радість

Повсякчас шанують тут.

 

Учениця 8 класу

ДУБИЩЕНСЬКОЇ ШКОЛИ

Рожищенського району

Волинстької області

Заяць Юлія

Слово писемне – безцінний здобуток слов’ян

Відбувся усний журнал «Слово писемне – безцінний здобуток слов’ян», присвячений Дню слов’янської писемності та культури. В Україні його відзначають 24 травня згідно Указу Президента України від 17 вересня 2004 року.Цікаву змістовну подорож у документальну історію людства здійснили учні. Книжкова виставка «Там де живе рідна мова, живе український народ» доповнила виступ бібліотекаря. Виставка присвячена українській писемності. Вона ознайомила дітей з літературною спадщиною нашого народу, культурою української мови, з книгами, які сприяють відродженню та інтересу до рідної мови та її витоків.Захід доповнила мультимедійна презентація «Велика справа Кирила та Мефодія», під час якої діти дізнались про витоки української мови , її місце серед інших слов’янських мов, походження і розвиток. На честь вшанування пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія діти прослухали «Гімн святим Кирилу та Мефодію», які були просвітителями слов’ян.

Крізь війни , згарища і кров несли ви світові любов

8 травня в рамках відзначення Дня пам’яті і примирення та 70–ї річниці Перемоги над нацизмом   відбувся  урок пам'яті: " Крізь війни , згарища і кров  несли ви світові любов"

Обласний семінар для директорів централізованих бібліотечних систем на тему «Ефективне управління бібліотекою в сучасному вимірі» відбувся в Рожищенській централізованій бібліотечній системі .

Учасники семінару ознайомилися з роботою бібліотеки-філії селища Дубище, відвідали римо -католицький костел в селищі Дубище.

Спочатку віруючі збирались помолитись Богу в будинку Розалії   Францівни   Полєшко.    Першим    ксьондзом    був    Чеслав,    його наступником - ксьондз Марек, які проводили літургію польською мовою. Згодом  у1995 році зайняв Богом освячену посаду ксьондз Бурнік Роман, який перш за все Літургію став проводити українською мовою,тому що серед присутніх було багато дітей, які не розуміли польської мови. Саме ксьондз Роман став ініціатором  побудови костелу Святої Матері Божої Фатімської у 1999 році. Верхівка костелу стрімко піднята вгору, ніби»хоче дістатися самого неба. Це костел типу однонановий з розширеними трансептами.. У вівтарній частині є оригінальний вівтар, який представляє собою камінь прямокутної форми, вага його становить 5,6 тонн, подарований жертводавцями з парафії Святої Марії Магдалини міста Гельдерн (Німеччина). Жертводавці парафії Пресвятого Серця Ісуса міста Кроге-Ерендорф подарували орган. У храмі завжди панує атмосфера затишку, спокою,Божої любові і благодаті.