СКОРБОТНА СВІЧКА ПАМ'ЯТІ ЛЮДСЬКОЇ

                                                                                  

1932-1933 року в Україні був великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могили – старих, молодих , і ще ненароджених у лонах матерів дітей.
1932-й рік… Того року урожай хліба був гарний, але прийшло розпорядження, що хліб роздали незаконно і почали забирати з домівок усе, що знаходили.
Шукали хліб усюди – розривали підлоги, печі, розкидали скирти соломи. Поступово насувався голод.
Вимирали цілі родини, особливо, де було багато дітей. Люди божеволіли з голоду.
Голодомор забрав мільйони людей. Невідома навіть точна цифра. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них.
В ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті.
Напередодні цієї трагічної дати в нашій бібліотеці   організована викладка літератури:«Голодомор1932-1933рр.:вимогливий  погляд історії»,було проведено годину пам’яті «Скорботна свічка пам’яті людської» а також переглянули фільм :"Голодомор.Жнива розпачу ".    Хай пам'ять про всіх померлих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

«Відкрийтесь, небеса!

Зійдіть на землю

                                 Всі українські села, присілки та хутори,

                           Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

                           Засяйте над планетою, невинні душі!

Зійдіть на води й суші

                        Збудуйте пам’яті невигасний собор!

     Це двадцять другий рік.

         Це тридцять третій рік.

Це сорок шостий рік.

                            Голодомор. Голодомор. Голодомор…»