28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників.

 

28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників. 

     День визволення України від фашистських загарбників відзначають 28 жовтня.

Цей день було засновано згідно з Указом Президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу.

Під час Другої світової війни 1941-1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. Після Сталінградської битви (листопад 1942 року - лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився. Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені у грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося під час Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.

   Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої держави.

У цей день традиційно вшановують пам'ять воїнів, які загинули в боях за визволення України та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

    В бібліотеці  була проведена   історична година :"Славі не меркнути  - подвигу  жити."  Із вступним словом виступила вчитель   історії Костів  Юлія Василівна,  огляд літератури  провела  Шадура Людмила Петрівна:"Волинь в грізні роки  війни(1941-1945)" Користувачі бібліотеки ознайомилися з  викладкою літератури :" Із книжок про війну, про бої ми читаємо,"  переглянули фільм  " Звільнення України."

 

 

Екскурсія до бібліотеки

Осінь - це пора екскурсій у бібліотеку для нових читачів. Так, у бібліотеці  була проведена екскурсія для учнів 1 класу, які вперше прийшли у нашу бібліотеку.

                 Завідуюча бібліотекою провела захоплюючу розповідь про бібліотеку, правила користування, ознайомила з навчальною літературою, довідниками, енциклопедіями, періодичними виданнями. Бібліотекар наголосила, що учням необхідно дружити з книгою, а також запропонувала скористатися новою привабливою послугою - безкоштовним Інтернетом.

                Учні пройшли залами бібліотеки,  ознайомилися з книжковими виставками. В кінці  заходу   провела з дітьми цікаву  літературну  вікторину  «Шляхами казок».

На завершення екскурсії всі бажаючі стали користувачами бібліотеки.

Козацтво - душа України, її надія і оберіг.

Козацтво - душа України, її надія і оберіг.

 

День українського козацтва відзначається щорічно 14 жовтня в день свята Покрови (згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999р.)З давніх-давен Пречисту Богородицю козаки вважали своєю покровителькою. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення. Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української культури. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво — звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.

День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнем про живих, з панахидами про тих, хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків, з загальними трапезами. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У нашій бібліотеці до цього свята  відбувся дитячий ранок "Козацтво - душа України ,її надія і оберіг". Користувачі бібліотеки мали змогу переглянути  фільм "Історія  козацтва" ,  а також ознайомилися з викладкою літератури:"Козацькому роду нема переводу".

                               Дорогі бібліотекарі!

Вітаю  вас з Всеукраїнським днем бібліотек. Бажаю міцного здоров'я, довголіття, сімейного затишку, родинного тепла, дружнього взаєморозуміння та підтримки. Ваша професія надзвичайно важлива для нашого суспільства і саме ваша відповідальна справа відкриває  шлях до книги – джерела споконвічної мудрості та знань!

        Літературна  година:
     «Серце  віддаю дітям»

"Що було головним в моєму житті?

Без вагань відповідаю: любов до дітей."

В. Сухомлинський

Його душа - це розум і чуття,

Це грона найсвітлішої любові.

Усе його натруджене життя

Просяяло у ділі й мудрім слові.

Його душа - це променистий блиск,

Це джерело духовності могутнє,

Вона безсмертна. Ти її торкнись -

І зрозумієш тільки вічне й сутнє.

Його душа - це ніжність і тепло,

 Безмежжя інтелекту, думи зрілі.

Не вибереш із неї все добро,

Яке вливає богатирські сили

28 вересня  виповнилося б  95 років

Василю Олександровичу Сухомлинському(1918–1970)

Великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу. Він не лише навчав дітей, а й прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

        Добро творити на Землі

Людині лиш дано.

І навіть діточки малі

 Всі знають це давно.

 Краса і море доброти

Оточує нас всіх.

           Подібним будь до сонця ти,

     Щоб зазвучав твій сміх.

               Щоб ти освітлював всім шлях,

Як сонце з висоти.

Хай сяє усмішка в очах.

Будь завжди добрим ти.

    Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі, повчальні і дуже змістовні. Його любов до дітей була такою великою, як сонце.

«Людина, - любив повторювати педагог, - народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною порошиною. Людина народжується, щоб залишити після себе слід вічний».
Спадщина В.О. Сухомлинського розійшлася по всьому світу, живе своїм життям. Написав 48 книг, 500 наукових статей, 1500 казок і оповідань для дітей. Праці педагога видані 53-ма мовами світу загальним тиражем понад 15 мільйонів примірників. Найбільш відома його книга «Серце віддаю дітям» (видана 32-ма мовами світу, 55 видань). На початку ХХІ ст. вийшло 65 його творів, 371 видання тиражем близько 15 мл. екземплярів. Вони перекладені на 59 мов народів світу.
В бібліотеці була проведена літературна година  : «Серце віддаю дітям».
На захід завітали учні 4 і 5 класів. Разом з бібліотекарем дізналися нове про письменника: якою людиною він був, як жив, чому його ім’я називають серед імен найславніших українців. Діти розповідали, які твори автора їм найбільше сподобалися. Юні користувачі по знайомилися з книгами, які були представлені на книжковій виставці: « Доброта - це краса людської душі» Діти переглянули фільм:"Біографія В.О.Сухомлинського" і оповідання, казки .  А на завершення діти взяли книги для читання додому.

 

 

 

 

  

 

 

 

 

Дорогами партизанської слави

( 22 вересня – День партизанської слави)

Цей день є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над нацистськими загарбниками, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.

Перші загони партизанів з’явилися наприкінці 1941 року під Черніговом і Сумами під керівництвом Миколи Попруденка та Сидора Ковпака.

Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: у містах і селах, на залізничних вузлах і станціях, на річках, у лісових і степових районах України. Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів нацистських загарбників. Опір здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.

Нехай День партизанської слави передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігає в наших серцях такі поняття, як Батьківщина, честь, обов’язок і пам'ять.

         І ватри палали в лісах,

  І села палали в пожарі,
А смерті кривавої жах

          Був завжди із полум'я в парі.

     Виходять із лісу партизани

         У наступ на смертельну ніч, -

      А полум'я горить, не в'яне,

        А полум'я - як вічний клич...

Погашені люті вогні

Вогнями і серця, і зброї.

У пам'ять, легенди, пісні

     Приходять безсмертні герої.

Р.Братунь 

 

В бібліотеці була проведена  історична година : " Гарячий попіл"

із вступним словом виступила вчитель історії  Костів Юлія Василівна,  яка   розповіла  присутнім  про перші  партизанські загони на Волині. Діти не лише ознайомилися з  викладкою

літератури    : "Із  книжок про   війну ,про бої ми  читаємо",   але й  переглянули  фільм    "Тайна партизанской  землянки" Ю.Збанацького

 

  

 

 

 

 

 

 

21 вересня - "Друга Пречиста"

Двадцять першого вересня відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці, або у народі "Другої Пречисти". Це свято ще називають “осениною” – адже цього дня за народним календарем настає осінь.

За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання важливої місії народження Сина Божого.

Свято Другої Пречистої традиційно вважається жіночим святом, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Це свято, очевидно, успадковує давнє арійське свято Рожениць, коли наші предки висловлювали подяку “польним духам”, тобто опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, які спочатку засівали і пророщували зерно, а потім поливали.

Жiнки, в яких немає дiтей, справляють обiд i запрошують бiдних — «щоб молилися Богородицi за їхніх дiтей». Такi жiнки також замовляють службу Божу в церквi, а пiсля богослужiння запрошують людей до себе на обiд.

Кажуть, що молитви до Пресвятої Богородиці майбутніх матерів про здоров’я та щастя дітей, на яких вони чекають, у цей день мають особливу силу. 

Різдво Пресвятої Богородиці відзначається як свято справжньої радості. У ці дні не працювали, не пустували, а після молитов у храмі збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися святковим застіллям. Окрім обов’язкових рибних страв, готували всілякі м’ясні: борщ із свининою чи птицею, печеню чи то душенину з м’ясом, різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги, млинці,вареники. Звичайно, багато страв готували і з сиру. Цей сезон передбачає широке вживання свіжих овочів і фруктів. Усе це активно використовувалося в народній кухні.

На Другу Пречисту припадає і останній термін заготівлі чарівного зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу властивість привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки) і навпаки. Тим-то й були зумовлені останні походи по калину й барвінок. Про те дітям забороняли ходити польовими та лісовими дорогами, бо “там вужі сушаться”.

Також з цього дня  вже можна було засилати сватів до дівчат. “Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста”.  Якщо ж молоді вже зіграли весілля, то в цей день до них у гості йде родина, а молодим треба звiтувати перед гостями про своє подружнє життя. Молоді також йдуть в гості: як правило, до батькiв молодої разом з свекром i свекрухою для вставлення та пiдтримки добрих стосунків мiж невiсткою та батьками чоловiка і мiж родинами сватiв.

Для пасічників це був останній термін утеплення вуликів на зиму, а власники овець завершували удруге їх стригти.

Під цю пору зазвичай холоднішає, дні стають похмурими, йдуть дощі. До Другої Пречистої годилося повністю викопати бульбу і засіяти землю житом.

Прислів'я і приказки про Другу Пречисту:

• Прийшла Перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла Друга Пречиста – взяла комара нечиста, прийшла Третя Пречиста – стала діброва безлиста.
• Прийшла Пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.
• Пречиста – картопля чиста.
•  Користувачі  бібліотеки  ознайомилися  з викладкою літератури: "Друга Пречиста   дощем поливає"