З Новим Роком та Різдвом Христовим!

Шановні колеги!

Вітаю всіх із Новим роком,

З всіма Різдвяними Святами!

Нехай життя із кожним кроком

Ваш дім наповнює скарбами!

 

Нехай тепло людських сердець

Вам душу щиро зігріває,

І переможних справ вінець

Хай Вашу голову вінчає!

 

Хай ширшим стане друзів коло:

Протягне руку всякий стрічний,

І буде кожен день казковим

 Як ніч Різдвяна й Новорічна!

Майстер клас по виготовленню новорічних іграшок

Урок – застереження «СНІД: подумай про майбутнє - обери життя»

Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.
За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч.
В бібліотеці  було проведено урок-застереження:"СНІД:подумай про майбутннє-обери життя"  Із вступним словом виступила Шевчук Олена Володимирівна. За допомогою відеороликів зав. бібліотекою  висвітлила історію виникнення ВІЛ/СНІДу, шляхи передачі, методи профілактики та фактори ризику. Також учні мали можливість переглянути тематичну поличку «Здоров'я-це скарб, цінуй його"».

 
 
 
 

СКОРБОТНА СВІЧКА ПАМ'ЯТІ ЛЮДСЬКОЇ

                                                                                  

1932-1933 року в Україні був великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могили – старих, молодих , і ще ненароджених у лонах матерів дітей.
1932-й рік… Того року урожай хліба був гарний, але прийшло розпорядження, що хліб роздали незаконно і почали забирати з домівок усе, що знаходили.
Шукали хліб усюди – розривали підлоги, печі, розкидали скирти соломи. Поступово насувався голод.
Вимирали цілі родини, особливо, де було багато дітей. Люди божеволіли з голоду.
Голодомор забрав мільйони людей. Невідома навіть точна цифра. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них.
В ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті.
Напередодні цієї трагічної дати в нашій бібліотеці   організована викладка літератури:«Голодомор1932-1933рр.:вимогливий  погляд історії»,було проведено годину пам’яті «Скорботна свічка пам’яті людської» а також переглянули фільм :"Голодомор.Жнива розпачу ".    Хай пам'ять про всіх померлих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

«Відкрийтесь, небеса!

Зійдіть на землю

                                 Всі українські села, присілки та хутори,

                           Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

                           Засяйте над планетою, невинні душі!

Зійдіть на води й суші

                        Збудуйте пам’яті невигасний собор!

     Це двадцять другий рік.

         Це тридцять третій рік.

Це сорок шостий рік.

                            Голодомор. Голодомор. Голодомор…»

                             

Ти наше диво калинове, кохана українська мово!

 «Мова – душа кожної нації, її святощі, її  неоціненний скарб.
 Вдосконалюймо її, бо вона, як і України, в нашому серці,
  і починається вона з кожного із нас», -
     писав великий український мовознавець Іван Огієнко.
9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом Президента України в 1997 році, і відзначається щорічно на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Яка прекрасна українська мова! Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками. Мова… яка ти багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами…
Мелодійна, ніжна, солов’їна. Навіть слів не вистачає, щоб описати калинове слово. Тож давайте оберігати, плекати, звеличувати зброю, гострішу за будь-які кулеметні постріли.
Пам'ятаймо, що наша писемність і мова – це чиста криниця, із якої б’є, мов сльоза, джерело. Вона, як добірне зерно, яким маємо всі ми, патріоти держави, засівати поле спілкування, домагатись її розквіту, утвердження на теренах нашої незалежної України.
Українське слово споконвіку живе в піснях, легендах, у нашій історії й сьогоденні. Виткана і чарівною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом та запашною рутою-м’ятою.
                                         Але ж у нас прекрасна рідна мова.
                                         Відтінків в неї стільки, скільки барв!
                                        У ній – і сива давнина, й онова.
                                         У ній – далеких предків пісня й сталь…
В бібліотеці була проведена поетична елегія: "Ти наше диво калинове,кохана українська мово " бібліотекар   підготувала  ряд цікавих завдань та загадок, пов’язаних зі слово складанням та переставлення літер. Діти шукали приховані слова в текстах речень за допомогою Інтернету. 

 

 Я сподіваюся, що після сьогоднішнього заходу в душах присутніх , залишилася не одна краплина любові до своєї мови та розуміння того, що мова - це скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.

28 жовтня-День визволення України від німецько-фашистських загарбників

Слава козацька не вмре, не поляже

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва

  Нема переводу козацькому роду

 І славі козацькій немає кінця

 Згадаймо , братове , Славутича воду

Згадаймо походи Івана Сірка .

Півтисячі років козацькій країни

Встають над Дніпром і сягають в віки

То наша історія , наша Вкраїна ,

Хай слава вінчає їй довгі роки!

                                                       Улюблена Богом перлина

                                                        Для всіх українців одна.

                                                            Козацька моя Україна

                                                            Хлібів золотих сторона.

                                                            Негодами лютими бита

                                                            Віками ти йшла до мети

                                                            Тобі в небі зорею світити

                                                             І волю і долю знайти.

 14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва. Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам’яті українського народу. У цей день  у нас відбулося свято:«Слава козацька не вмре, не поляже».

Присутні мали змогу дізнатися більше про запорізьких козаків, їх традиції, побут, послухати пісні у виконанні учнів Дубищенської ЗОШ: Бринчук Д., Заяць Юлі і Олі, Попкевича В., Кухарчук А.,Карп'юка Р.,Вакуліч О.,Дробота А.,Книша О.,  поезію про славних запорожців, вірші Тараса Шевченка, який оспівав українське козацтво.Також був представлений перегляд літератури, де можна було ознайомитися з творами про Запорізьку Січ, про видатних гетьманів України, творами про козаків у художній літературі.