12 лютого 2014

Творчими стежинами Л.Письменної

 
 Минає рівно століття з дня народження відомої української письменниці Лариси Письменної. Ви, певно подумали: який вдалий і оригінальний псевдонім для автора. Зовсім ні, це не псевдонім і не надумане ім'я - так вирішила доля. Л. Письменній все життя судилося писати для найвимогливішого читача - малечі. Першими слухачами її фантастично добрих казок та оповідок були вихованці дитячого садочка, в якому працювала письменниця. Своїм маленьким друзям вона не втомлювалася розповідати і про Золотого Богатиря, і про Синю Ластівку і про Голубого Оленя. Сюжети творів світлі, непідкупні і чесні. В чому таємниця її творчості? Хто зна. Мабуть в тому, що авторка по-справжньому любила своїх читачів, а вони відповідали їй взаємністю і захопливо читали все, що вийшло з - під пера улюбленої виховательки.
Пожовтілі від часу сторінки книг Л. Письменної досі варті уваги. Тому наші користувачі   мали нагоду бути присутніми на літературній годині "Творчими стежинами Л. Письменної", де познайомилися з творчістю і її життєвим шляхом.

 
 

11 лютого 2014

Давайте створимо безпечніший Інтернет разом.
  День безпечнішого Інтернету організовується спільною мережею Insafe/INHOPE за підтримки Европейської комісії кожного року, з метою популяризації безпечного Інтернету та більш відповідального користування онлайн технологіями та мобільними пристроями, особливо серед дітей та молоді. Відзначається другого дня, другого тижня, другого місяця кожного року.
Простір онлайн безпеки за останні роки акцентує увагу на створенні не тільки безпечнішого, а й кращого Інтернету. Тематика цьогорічного дня звертає увагу на відповідальність, яку всі мають взяти на себе для створення кращого простору. Кожен з нас – молодь, батьки, освітяни, соціальні робітники, політики – має внести свій вклад.
Кращий Інтернет може означати багато речей для різних людей, але наша основна мета – виховати позитивну поведінку та усунути негативні явища онлайн. Ми всі можемо внести свій вклад, незалежно від того, ким ми є. Наприклад:

Діти та молоді люди можуть допомогти виховати позитив, будучи добрими та поважати один одного, захищаючи їх онлайн репутацію (та репутацію інших). Вони можуть бути спостерігачами, допомагати одноліткам боротися з образами в Інтернеті та видаляти будь-який незаконний або невідповідний контент.
Батьки та опікуни можуть виховати позитив, підтримуючи відкритий та чесний діалог з їх дітьми про життя онлайн, підтримуючи їх особистий розвиток, допомагаючи у розв’язанні проблем в Інтернеті та пошуку джерел високої якості. Вони можуть допомогти усунути негатив, слідкуючи та підтримуючи їх онлайн діяльність (згідно їхнього віку), моделюючи позитивну онлайн поведінку.
Вихователі та соціальні працівники можуть допомогти у вихованні позитивної поведінки в мережі, навчаючи дітей та молодь правил цифрової грамоти, які необхідні у сучасному світі.
Компанії, які представляють себе в мережі, мають створювати та рекламувати позитивний контент та сервіси онлайн, розвивати етичну та прозору політику, а також захищати наші персональні дані.
Службовці та політики мають забезпечувати умови виконання всіх заходів з безпеки онлайн, надавати підтримку батькам та надавати можливість мати доступ до належної інформації. Вони також мають контролювати належне законодавство, забезпечувати безпеку та добробут дітей та молоді за допомогою ефективних всесвітніх захисних стратегій онлайн.
* День безпечнішого Інтернету був би неможливим без підтримки Європейської комісії. Знайдіть більше про «Європейську стратегію для кращого Інтернету для дітей».http://ec.europa.eu/digital-agenda/en/creating-better-internet-kids







04 лютого 2014

Бесіда з школярами.

3 лютого в Дубищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня відбулася бесіда з школярами щодо забезпечення доступності медичної допомоги, медичного обслуговування та про профілактику і лікування онкологічних захворювань.
Спілкуючись з учнями 9-10 класів, перший заступник голови райдержадміністрації Тарас Войтович зауважив, що переорієнтація роботи медичної галузі в сторону профілактики, активне впровадження здорового способу життя є основним пріоритетом реформи в охороні здоров’я, своєчасно виявлене захворювання на ранній стадії, зокрема онкологічне, перестає бути вироком і за сучасних медичних технологій може бути успішно вилікуване. «Президент України Віктор Янукович зазначив, що реформування охорони здоров’я в Україні сьогодні є ключовою, стратегічною галуззю країни, яка і надалі залишатиметься в центрі уваги державної політики» ¬- додав він.
Розмову продовжила заступник головного лікаря Центральної районної лікарні Вікторія Петровська, яка розповіла школярам про методи виявлення онкологічних захворювань на ранній стадії та способи їх лікування.




 


30 грудня 2013

З Новим роком та Різдвом Христовим!

 


                                           Шановні користувачі!

Вітаю Вас з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим!

Зичу Вам міцного здоров’я, творчих натхнень, здійснення ваших професійних планів, особистих бажань та усіх мрій і задумів.
Запрошую  під час свят відвідати бібліотеку та скористатися послугами Інтернету, урізноманітнити своє дозвілля, збагатитися інформацією про святкування Новорічних та Різдвяних свят в інших країнах світу.

      Ви вже готові зустрічати Новий рік? Отож, мандруємо разом з нами країнами світу.

рік англіяВЕЛИКОБРИТАНІЯ
новий рік3В Англії можеш гуляти спокійно! Хіба що не втримаєшся – і скупиш всі-всі іграшки, яких у святкову ніч продається безліч! А ще, з початком відліку 12 ударів, англійці відчиняють задні двері будинку, щоб випустити Старий рік. А коли стукне дванадцятий раз, відчиняють передні двері, щоб впустити Новий рік.
рік італія 1
ІТАЛІЯ
Ой, мабуть, не варто новорічної ночі гуляти італійськими вуличками! Адже італійці вважають за краще викинути з вікна непотрібні речі, щоб позбутися нещасть.
А вранці 1 січня несуть додому воду з джерела – така вода приносить щастя. Тож якщо тобі немає чого подарувати італійцеві, то він буде дуже радий простій джерельній воді.
рік шотландія
ШОТЛАНДІЯ
Новорічної ночі вулицями шотландських міст і сіл котяться підпалені бочки. Таким чином спалюють Старий рік. Якщо першим у новому році до господи увійде темноволосий чоловік з подарунком, то на родину чекає величезне щастя!
рік франціяФРАНЦІЯ
Маленькі французи для подарунків ставлять коло ліжок дерев’яні черевички. А кому за святковим столом дістанеться біб, запечений в пирозі, той стає «бобовим королем». На нього надівають корону і виконують усі його забаганки протягом ночі!
ЯПОНІЯ
рік японія
Кожному японцю в новий рік потрібні граблі! Адже чим ще вони зможуть загрібати щастя? А ще тут дзвонять не 12, а 108 разів – за кількістю людських гріхів. З кожним ударом один гріх зникає.
                                      
 
                   З Новим роком, любі друзі!





17 грудня 2013

Літературно- мистецький вечір поезії:"Соколиний лет поета"

Народився в селі Сокіл Рожищенського району на Волині. Дід і батько його були сільськими ковалями. Дід був справжній маестро молота і смичка. Вдень він працював важким ковальським інструментом, а ввечері брав до рук тонкостінну скрипку. Після війни, закінчивши Луцьку середню школу робітничої молоді, О. Богачук вступив на історико-філологічний факультет до Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. В інституті бере активну участь у літературному житті, починає публікувати вірші. У 1958 році, у рік закінчення інституту, вийшла його перша поетична збірка «Незабутнє». Цю книжку досить доброзичливо зустріла критика. Через рік виходить друга збірка поета «Вересневий грім», яка, на думку критика Степана Крижанівського, стала подією в українській літературі.
Після закінчення інституту Богачук кілька років працював у районній газеті. Працював також у газеті "Радянська Волинь".За характером своєї роботи часто зустрічався з людьми, пізнавав життя у всіх його вимірах. Вже пізніше, працюючи старшим редактором обласного управління у справах преси, Олександр Богачук видає третю, невеличку за обсягом, але вагому за змістом поетичну збірку з категоричним імперативом у назві «Ні!».

Так і залишилось на стіні
       Випечене кров’ю слово — «Ні!»
 
Згодом одна за одною з'являються на світ книжки: «Зелене руно», «Золота жінка», «Крик попелу», «Стогін землі».  У 1984 році виходить пісенний збірник — «Світи мені, Дніпре». В цьому ж році автор видає збірку поезій «Горно».
 У 1988 році виходить остання збірка поета «Цвіт роси». 18 травня 1994 року Олександр Теофілович помер у Луцьку, залишивши нам велику поетичну спадщину. Похований на місцевому кладовищі у Луцьку.
В бібліотеці був проведений  літературно-мистецький вечір поезії:" Соколиний лет поета",користувачі ознайомилися з викладкою літератури:"Письменники рідного краю".

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

11 грудня 2013

Борис Грінченко-педагог, письменник, науковець

Борис Грінченко жив і працював у XIX столітті, але його діяльність і творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні. Хто ж він за переконаннями, покликанням, професією, чому його ім'я вимовлялося багатьма поколіннями людей і вимовляється нині з щирою повагою і глибокою пошаною?
Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр (Харківщина) в дрібнопомісній дворянській родині.
У батьковому домі була велика бібліотека і здібний хлопчик, який п'яти років навчився читати і писати, виховувався на кращих зразках світової художньої літератури. Світогляд й естетичні смаки Бориса формувалися під впливом творів В.Скотта,   Байрона, А. де Віньї,   В. Гюго, М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Некрасова, О. Кольцова. Вирішальним для долі Бориса Грінченка як письменника стало знайомство з творами Тараса Шевченка, які він прочитав ще учнем Харківської реальної гімназії й під впливом яких почав писати українською мовою.
Важливе місце у цій програмі надавалося книжкам для народу, зокре­ма для дітей. У Харкові письменник видає три книжки для народного читання — художні «Бідний вовк», «Два товариші» і науково-популярну брошуру «Про грім та блискавку». Грінченко мріяв скласти таку популярну бібліотеку для простих людей, яка б допомогла здобу­ти хоча б елементарну освіту. 

 Працюючи вчителем більше десяти років (1881 — 1893), глибоко вивчаючи історію педагогіки, Грінченко пише низку статей про школу і для школи, надзвичайно потрібних у той час. Він є також автором «Української граматики до науки читання й писання» зі статтею для вчителів і прописами, першої книжки для читання в школі «Рідне слово», яку він написав разом із дружиною М. М. Грінченко  . Ці підручники неодноразово перевидавали і до сьогодні не втратили своєї цінності, як і педагогічні погляди Грінчен­ка — палкого прихильника освіти, поборника викладання рідною мовою.
Утверджується Б. Грінченко і як письменник. Він публікує по­етичні збірки — «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Під хмарним небом», пише десятки оповідань — «Екза­мен», «Без хліба», «Сама, зовсім сама», «Сестриця Галя», «Дядько Тимоха», «Ксеня», «Хата», «Каторжна», «Серед чужих людей» та ін., дві повісті з життя інтелігенції — «Сонячний промінь» і «На розпутті», працює над драмами.
Щира дружба зв'язувала Грінченка з Михайлом Коцюбинським, Володимиром Самійленком, які жили тоді у Чернігові; листувався він із Іваном Франком, Михайлом Павликом, Павлом Грабовським, збірку якого — «Кобза» — видає 1898 р. у Чернігові. У цей час виходять друком поетична збірка Грінченка «Пісні та думи», збірки оповідань «Хатка в балці», «Оповідання», драми «Ясні зорі», «Сте­повий гість», «Серед бурі» та інші твори.

Деякий час він займається лише літературною роботою. Пише дві повісті  «Серед темної ночі» і «Під тихими вербами», оповідання «Покупка», «Палії», «Як я вмер», низку поетичних творів.
 Грінченко уклав чотиритомний «Словарь української мови», який, як і його мовознавчі студії «Огляд української лекси­кографії», «Три питання нашого правопису» та інші, не втратили своєї наукової цінності й сьогодні.


Помер письменник 6 травня 1910 ро­ку в м. Оспедалетті. Тіло його перевезено до Києва й поховано на Байковому кладо­вищі.  Труну з тілом Бориса Грінченка несли на руках від Володимирського собору до Байко­вого кладовища.

 У збірці віршів Мак­сима Рильського «На білих островах» є вірш «Після похорону», навіяний цією подією, з промовистими рядками:
                                          Дзвеніли дзвони і гули
                                         Як ми труну твою несли,
                                          Дзвеніли і гули...

Щирий жаль з приводу тяжкої втрати висловив і відомий поет Олександр Олесь у вірші «Б. Грінченкові», додавши, що біль від втрати перемагають сподівання безсмертності діянь письменника і громадянина, продовжених іншими, наступними поколіннями .
Борис Грінченко увійшов в історію, культуру, літературу Ук­раїни як оборонець її надбань, інтересів. У нього і літературний псевдонім був промовистий, символіч­ний — «Вартовий» — той, хто стоїть на сторожі, оберігає, охороняє.



 
В бібліотеці була проведена літературна година:"Борис Грінченко-педагог,письменник,науковець",а також  користувачі бібліотеки  переглянули  відеофільм:"Борис Грінченко"та ознайомилися з  творами великого педагога та літературою про його життєвий та творчий шлях, представленими на   тематичній поличці :"Борис Грінченко-педагог,письменник,науковець"

04 грудня 2013

4 грудня - Введення, або "Третя Пречиста"


VvedennyaЧетвертого грудня відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці - "Введення", або Третю Пречисту.
У Святому Євангелії нічого не згадується про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва (Друга Пречиста) й Успіння Божої Матері (Перша Пречиста), засноване на традиціях Церкви та на апокрифах. Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці св. Іоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.
У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.
Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» - тим, хто приносить добро чи якесь лихо - на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка - "то вже добра не жди". Недобре також, якщо хтось із із сторонніх приходить в цей день щось позичати.
Початок нового господарського року у введенських повір'ях виступає виразно: до Введення можна копати лопатою землю, а від Введення до Благовіщення не можна, бо земля спочиває і на літо сили набирає: жінки запасаються глиною до Введення. Від Введення до Дев'ятого четверга (після Різдва Христового) не годиться бити білизну на воді праниками, бо то, мовляв, шкодить ниві та може влітку навести бурю на поля. З цих самих мотивів, а ще через зневагу від людей, треба й коноплі потерти до Введення.
Вночі проти Введення подекуди дівчата святили воду ще дохристиянським звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум'я так, щоб вона проходила поміж двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари. По півночі жінки сідали голі на порозі і пряли самосівні коноплі, щоб «прядиво пішло на руку». Обсипали того дня корови сім'ям і мастили маслом вим'я, щоб давали багато молока, і обкурювали їх, щоб ніхто не міг того молока відібрати.
Як із іншими великими річними святами, і це свято пов'язувалося з культом померлих: "На цей день Бог одпускає праведні душі подивитися на своє тіло, тому воно називається Видінням (народна етимологія, що Введіння — «видіння»), що душа бачить своє тіло".
В цей час в Україні вже зазвичай випав сніг, тому кажуть: "Третя Пречиста снігом покриває".

Народні прикмети:

  • Скільки на «Введення» води, стільки на Юрія трави.
  • Як горобець нап'ється на Введення в бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія (6 травня) трави.
  • Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія трава.
  • Як є на Введення вода, то буде в мисці    молоко.
  • Як Введення мостить мости, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде.
  • Введенські морози ще зими не роблять.
  • Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.
Користувачі  бібліотеки  ознайомилися з викладкою літератури:" Третя  Пречиста  снігом покриває"