Ти постаєш в ясній обнові,
Як
пісня, линеш, рідне слово.
Ти
наше диво калинове,Кохана материнська мова!
(Д.Білоус)
Мову, як і матір, не вибирають, а сприймають з
материнським молоком. Вона єдина, як і мати, вірна та рідна серцю на все
життя. За допомогою мови ми мислимо, спілкуємось, висловлюємо думки і почуття. А
забув свою мову - забув рідну домівку, зрадив свій народ. Один мудрець сказав:
"Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна".
Кожен
народ любить і шанує свою рідну мову, тому 21
лютого, починаючи з 2000 року, відзначають Міжнародний День рідної
мови.Тяжких поневірянь зазнала на своєму шляху наша рідна українська мова: витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі, напади Московщини.
Вбивали її, терзали її, шматували рідну мову, та не знищили – звучить, гримить знову і знову. Вона чиста, як криниця, милозвучна, як пташиний спів, свята, як Божий дар.
Наша українська мова – це мова незрівнянного сміхотворця Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка…Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень, вона належить до найбагатших мов світу.
Показати багатство, мелодійність, красу, виховувати любов до рідної мови, землі, художнього слова, пісні, повагу до батьків - така мета виставки - реклами «Слово рідне, ти мені - від Бога, ти мого народу оберіг», організованої в бібліотеці напередодні Дня рідної мови. Бережімо, шануймо, плекаймо, любімо свою рідну мову, бо занедбавши її - знищимо свій народ!
Ти
уся зі співу весняних дібров;
Ясна
– як усмішка, чиста – як сльозина.
Ти
моє найбільше щастя і любов.
Немає коментарів:
Дописати коментар